субота, 27 серпня 2016 р.

160 років з дня народження та 100 років з дня смерті видатного українського письменника Івана Франка

Україна багата талановитими художниками, письменниками та поетами.     
Один з яскравих представників — Іван Франко.
Іван Якович Франко увійшов в історію української і світової літератури як геніальний письменник і визначний діяч визвольного руху. Своєю творчістю і багатогранною літературною і громадською діяльністю він створив цілу епоху в історії української культури і літератури. Франко був не тільки письменником, а великим ученим і публіцистом.

Цікаві факти про Івана Франка
                              Перше кохання Франка. Першим сильним почуттям юного Франка було його кохання до попівни Ольги Рошкевич. Але після його арешту батьки дівчини заборонили спілкуватися.
                             Де жив Франко? Львів – місто Франка, де він прожив сорок років (з 60). У цьому місті він жив дуже багато років, творив, навіть був ув’язнений у Львівську темницю. Кожна вулиця пам’ятає його, кожна хата, кожен парк. Він присвящав йому вірші, був щиро захоплен їм. Можно сміло казати, що  місто Львів — місто Івана Франка. «…ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіціальних кордонів.» (Іван Франко)
                           Що любив їсти Іван Франко В їжі Франко був невибагливий: на сніданок — кава з булкою, на обід — квашені овочі талегкий суп з додаванням квасу, кропиви, грибів. Він ніколи не палив, а випити міг хібащо пива чи чарку вина «Золота Ріца». 
                          Арешти Франка:  Івана Франка заарештовували тричі. У перший раз він провів у камері з кримінальними злочинцями 11 місяців. А після другого арешту, в 1880 році, ледь не помер з голоду. Тоді за тиждень в готелі він — без єдиної помарки! — Написав повість «На дні» і на останні гроші відіслав її до Львова, після чого три дні жив на три центи, знайдені на березі річки Прут. А коли їх не стало, лежав без пам’яті, без сил. Спас Франко старий служитель готелю.
                        Навчання та здібності Івана Франка.  Навчаючись у гімназії, Франко виявив феноменальні здібності: міг майже дослівно повторити товаришам інформацію, яка подавалася вчителями на заняттях. Інтенсивній самоосвіті гімназиста сприяла зібрана ним бібліотека, в якій нараховувалося близько 500 книжок і українською, й іншими європейськими мовами. Іван Якович переклав українською мовою твори близько 200 авторів із 14 мов та 37 національних літератур. Вільно володів 14 мовами.
                     Де похований Іван Франко Спочатку поховали Івана Яковича в чужому склепі у Львові, на Личаківському кладовищі. Через 10 років останки Франка були перенесені в окрему могилу, відому своїм пам’ятником, на якому Франко- каменяр «лупає сю скалу».

середа, 24 серпня 2016 р.

Методичні рекомендації про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році

Лист МОНУ від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році»

Корпус текстів української мови


Дослідницький корпус сучасної української мови обсягом у 13 млн. словоформ побудований як інформаційно-довідкова система. Корпус текстів -- це тексти в електронній формі, призначені не для читання, а для з’ясування різних питань, пов’язаних з українською мовою.
Може бути цікавим для лінгвістів, літературознавців, викладачів вузів, шкіл аспірантів, студентів і всіх, хто хоче глибоко вивчати українську мову.  

Словопедія

Пропонуємо вам українські тлумачні словники. З нашими онлайн словниками ви завжди будете знати точне тлумачення того чи іншого слова, електронні словники дозволять вам стати обізнанішим, причому безкоштовно. Окрім того словники слів допоможуть вам орієнтуватися в філософії, бухгалтерії та інших дисциплінах.

Автоматизована навчальна система української мови (електронний підручник)

Підручник із сучасної української мови

Словники України


День незалежності України

Історію України прийнято відраховувати з моменту створення Київської держави в 9 столітті. Після занепаду цього державного утворення і розпаду на дрібні князівства у 17 столітті утворюється Козацько-Гетьманська держава, яка проіснувала до кінця 18 століття, після чого, аж до 20 століття, незалежної української держави не існувало. Після революції 1917-го року в Україні позначився підйом національного руху, що оформився в «Третій Універсал» Центральної Ради 20 листопада 1917 року, який оголосив Українську Народну Республіку - УНР. В цьому Універсалі було оголошено про свободу слова, преси, віросповідання, зборів, страйків, скасування смертної кари і т.п. Після відмови українського уряду прийняти ультиматум більшовицької Ради Народних Комісарів, в якому вимагалося дозволити їм ввести свої війська в Україну, а також не пропускати на Дон білих офіцерів і козаків, почалася українсько-більшовицька війна. Військові успіхи більшовиків змусили керівництво УНР покликати на допомогу Німеччину. З середини лютого 1918 року почався наступ німецьких і українських військ на територію, захоплену більшовиками. До квітня вся Україна була звільнена від більшовицької окупації, однак, по факту опинилася в німецькій - Німеччина привела до влади збройним шляхом свого ставленика. За цим послідувала громадянська війна і низка інтервенцій завершилися в березні 1919 року в Києві, на Всеукраїнському з’їзді Рад прийняттям конституції "незалежної Української Радянської Соціалістичної Республіки». 28 грудня 1920 між УРСР і РСФСР було підписано «Робітничо-Селянський союзний договір про військове й господарське співробітництво», який закріпив залежність УРСР від РСФСР. Наступний шанс на незалежну українську державу представився лише наприкінці 20 століття, після розвалу СРСР. 24 серпня 1991 Верховна Рада Української РСР проголосила Україну незалежною, демократичною державою і винесла «Акт проголошення незалежності України» на підтвердження всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року. Незважаючи на порушення територіальної цілісності з боку агресивного російського сусіда на початку 2014-го року, ядерний шантаж, окупацію Кримського півострова, терор і подальшої війни, розв’язаної ним на території Донецької та Луганської областей, Україна залишилася вірною демократичним цінностям. Підтвердила свій без’ядерний статус, від якого відмовилася в обмін на гарантії збереження територіальної цілісності і суверенітету за Будапештським меморандумом. 8 серпня 2016-го року, з огляду на вагому користь в площині інноваційного духу українського народу, багатої культури і спадщини, тверду прихильність українського суспільства до демократичного вектору розвитку, а також внесок української діаспори, що проживає в Сполучених Штатах Америки в розвиток україно-американських відносин і внесок американців українського походження в освітній, науковий і економічний успіх штату Міннесота, Губернатором штату Міннесота Марком Дейтоном, День Незалежності України був офіційно проголошений святом штату: UKRAINIAN INDEPENDENCE DAY in the State of Minnesota. Зусилля українського народу і світової спільноти спрямовані на відновлення територіальної цілісності і суверенітету держави Україна. Не зважаючи на агресію, в країні проводяться ряд реформ, метою яких є забезпечення загальнолюдських прав і свобод, економічного добробуту та подальшої інтеграції в міжнародні процеси.

вівторок, 23 серпня 2016 р.

Європейський День пам’яті жертв сталінізму і нацизму

Декларація Європейського парламенту про проголошення 23 серпня Європейським днем пам’яті жертв сталінізму і нацизму: Європейський парламент, - Беручи до уваги Конвенцію Організації Об’єднаних Націй про незастосування терміну давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства, - Беручи до уваги наступні статті Конвенції Ради Європи про захист прав людини і основних свобод: Стаття 1 - Зобов’язання поважати права людини; Стаття 2 - Право на життя; Стаття 3 - Заборона катування і стаття 4 - Заборона рабства і примусової праці, - Беручи до уваги Резолюцію 1481 (2006) Ради Європи Парламентської Асамблеї про необхідність міжнародного засудження злочинів тоталітарних комуністичних режимів, - Беручи до уваги Правило 116 своїх Правил процедури, А. тоді як пакт Молотова-Ріббентропа від 23 серпня 1939 між Радянським Союзом і Німеччиною розділили Європу на дві сфери, що представляють інтерес за допомогою секретних додаткових протоколів, B. тоді як масові депортації, вбивства і полон вчинені в контексті актів агресії з боку сталінізму і нацизму потрапляють в категорію військових злочинів і злочинів проти людяності, С. в той час як, відповідно до норм міжнародного права, законодавчі обмеження не застосовуються до воєнних злочинів і злочинів проти людяності, D. в той час як вплив і значення радянського ладу і окупації, а також для громадян посткомуністичних держав мало відомі в Європі, Е. в той час як стаття 3 Постанова № 1904/2006 / ЄС Європейського Парламенту та Ради від 12 грудня 2006 року встановлює на період з 2007 до 2013 року програму «Європа для громадян», щоб сприяти активності європейського громадянства (1) вимагає підтримки для дії програми «Активної Європейської Пам’яті», призначеної для запобігання будь-якого повторення злочинів нацизму і сталінізму, 1. пропонує 23 серпня оголосити Європейським днем пам’яті жертв сталінізму і нацизму, в цілях збереження пам’яті про жертви масових депортацій і знищень, і в той же час вкорінення і зміцнення демократії, зміцнення миру і стабільності на європейському континенті; 2. доручає своєму Голові направити цю декларацію, до парламентів держав-членів.

День Державного Прапора України

Державний Прапор України - прапор із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3. Українська національна традиція символічного відображення світу формувалася упродовж кількох тисячоліть. Використання жовтого та блакитного кольорів (з різними відтінками) на прапорах України-Русі простежується від прийняття християнства. Згодом ці два кольори набувають значення державних. У середині XVII ст., Після приєднання Гетьманщини до Російської держави, набувають поширення блакитні (сині) полотнища із золотими або жовтими зображеннями хрестів та інших знаків. З часів козаччини жовто-блакитне поєднання кольорів поступово починає домінувати на українських хоругвах, прапорах і клейнодах. Після того, як перервалася традиція козацької символіки, тривалий час в Україні, яка перебувала у складі Російської імперії, питання про національні символи не піднімалося. Першу спробу створити жовто-блакитний прапор з двох горизонтальних смуг приблизно такої форми, як тепер, здійснила Головна Руська Рада (орган, який представляв національний рух українського населення Галичини), яка почала боротьбу за відродження української нації. У червні 1848 року на міській ратуші Львова вперше був піднятий жовто-блакитний прапор. Поштовхом до поширення жовто-блакитної символіки стала Лютнева революція 1917 р. в Росії. 22 березня 1918 Центральна Рада прийняла Закон про Державний прапор республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор символом Української Народної Республіки. 13 листопада 1918 синьо-жовтий прапор став і державним символом Західно-Української Народної Республіки. Він був затверджений на Підкарпатській Русі, а в 1939 - в Карпатській Україні. У період 1917 - початку 1919 рр.. синьо-жовтим прапором користувалися в Україні і більшовики. Синьо-жовте поєднання кольорів остаточно оформився як едінонаціональное на початку XX ст. Символами України в новітньому їх трактуванні є безхмарне небо як символ миру - синій колір, і стиглі пшеничні ниви як символ достатку - жовтий колір. 24 серпня 1991 відбулося проголошення Акта про незалежність України, і над будинком Верховної Ради піднявся синьо-жовтий прапор. У серпні 2004 року Президент підписав Указ № 987/2004 про встановлення Дня державного прапора України, який святкується щорічно 23 серпня. До цього День державного прапора святкувався тільки в Києві на муніципальному рівні. (Цікаву версію щодо походження синіх і жовтих кольорів висунув історик і мовознавець зі Львова Б. Якимович. На його думку, слово "хохол" монгольського походження і складається з двох частин: «хох» - синій, блакитний, небесний, «улу» (юлу) - жовтий.)