суботу, 24 вересня 2016 р.

Проектування моделі сучасного вчителя

Мета курсового проекту - спроектувати і теоретично обґрунтувати модель інформаційно-комунікативної культури сучасного педагога, розробити та апробувати методику формування інформаційно-комунікативної культури особистості педагога сучасної школи на основі продуктивних управлінських рішень в інтегрованій системі шкільної освіти.
У процесі роботи над проектом були визначені та виконані наступні завдання:
  • теоретично окреслені структурні компоненти інформаційно-комунікативної культури особистості; проаналізовано сучасний стан проблеми формування інформаційно-комунікативної культури педагога;
  • спроектовано та методично обґрунтовано модель інформаційно-комунікативної культури сучасного педагога;
  • розроблено методику активізації мотиваційної сфери учителя в інтегрованій системі шкільної освіти;
  • здійснений моніторинг результативності роботи за обраним напрямком, окреслені досягнення та складено рекомендації.
  • ВСТУП
    Глобалізація світового інформаційного середовища викликає неперервні зміни в економічному, політичному, культурному житті українського суспільства. У зв’язку з цим, від освітян вимагається не лише формування нових умінь і знань для учнів, але й урахування особливостей сучасного інформаційного суспільства, яке формується: молода людина, яка не володіє сучасними ІКТ, яка не використовує технології Інтернет, буде неминуче відкинута за межі сучасного інформаційного суспільства.
    Відповідно, Закони України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки», «Про освіту», Указ Президента України «Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року», Національна доктрина розвитку освіти в Україні у ХХІ столітті спрямовують освітян на те, що «ключовим завданням освіти у XXI столітті є розвиток мислення, орієнтованого на майбутнє» [6,10]. Саме тому у Дніпропетровській області формується єдиний освітній інформаційний простір, створюється нова школа, де учень повноцінно живе, проектує своє майбутнє, свій шлях, враховуючи власні можливості, ставлячи перед собою завдання самовиховання, самоосвіти, самовдосконалення.
    Разом з тим у зв’язку із зростаючою комп’ютеризацією та інтернетизацією українського суспільства виникає загроза патологічного використання Інтернету, і, як наслідок, асоціалізація значної кількості сучасних підлітків, крім того, викликають стурбованість і загострення конфліктів у системі батьки-учні-вчителі, і зростаюча кількість правопорушень, які скоюються підлітками.
    Входження нашої держави у світовий простір, перспективи її розвитку передбачають модернізацію системи освіти. Тож, перед сучасною системою освіти гостро постає завдання: як сформувати належні знання, уміння та компетентності особистості для забезпечення її соціальної адаптації та гармонійної взаємодії з технологічним суспільством, яке швидко розвивається.
    Ключову роль у вирішенні окресленої проблеми відіграє педагог, адже він працює не тільки над розвитком конкретних умінь і навичок учня, але й їх адаптацією у сучасному світі. Кожне покоління має справу з новими досягненнями, проблемами і турботами. І саме учителі першими вказують школяру стежку у складному інформаційному середовищі. Тож, модернізація системи української освіти вимагає істотних змін у психолого-педагогічній моделі сучасного вчителя, який має усвідомлювати суть суспільних проблем, повинен володіти інформаційно-комунікативною культурою, які виявляються в умінні вчителя встановлювати педагогічно доцільні стосунки з учнями, їх батьками, колегами, керівником навчального закладу, бажанні саморозвитку і творчого пошуку.
    Актуальність і перспективність зазначених питань, осмислення їх теоретичного компоненту, практично обґрунтована впевненість, що креативний педагог - запорука яскравого іміджу сучасної школи, напрацьовані менеджерські прийоми і методи реалізації спонукали узагальнити досвід роботи з проблеми «Формування інформаційно-комунікативної культури сучасного педагога в інтегрованій системі шкільної освіти».
    Актуальність проекту визначається необхідністю розв’язання суперечності між тенденціями інновацій в освіті і традиційною моделлю педагога. Практичне значення даного досвіду полягає у розробці моделі інформаційно-комунікативної культури сучасного педагога, який сприятиме успішній соціалізації учнів у суспільстві.
    Об’єкт дослідження – роль та інформаційно-комунікативна культура педагога в умовах модернізації навчально-виховного процесу.
    Предмет дослідження – модель інформаційно-комунікативної культури особистості педагога сучасної школи на основі активізації мотиваційної сфери учителя в інтегрованій системі шкільної освіти.
    Мета проекту - теоретично обґрунтувати, спроектувати модель інформаційно-комунікативної культури сучасного педагога, розробити та апробувати методику формування інформаційно-комунікативної культури особистості педагога сучасної школи на основі продуктивних управлінських рішень в інтегрованій системі шкільної освіти.
    У процесі роботи над проектом були визначені наступні завдання:
    • виявити структурні компоненти інформаційно-комунікативної культури особистості; вивчити сучасний стан проблеми формування інформаційно-комунікативної культури педагога;
    • спроектувати та методично обґрунтувати модель інформаційно-комунікативної культури сучасного педагога;
    • дослідити вплив управлінських рішень та ІКТ на формування інформаційно-комунікативної культури сучасного педагога;
    • розробити методику активізації мотиваційної сфери учителя в інтегрованій системі шкільної освіти; експериментально апробувати методику реалізації досліджуваної проблеми в сучасному освітньому середовищі;
    • здійснити моніторинг результативності роботи за обраним напрямком.

    Розділ І. Інформаційно-комунікативна культура та мотиваційна сфера сучасного педагога в умовах модернізації навчально-виховного процесу

    Протягом останніх десятиліть у багатьох країнах світу, і Україна не виняток, змінилась суспільна парадигма – від технократичної до індустріальної, від індустріальної до інформаційної [7]. Сучасному інформаційному суспільству притаманні особливості:
    • обсяг знань, що породжується у світі, подвоюється кожні два-три роки;
    • щодня у світі публікується 7000 наукових і технічних статей;
    • обсяг інформації, що пересилається через штучні супутники Землі протягом двох тижнів, достатній для заповнення 19 млн. томів;
    • у індустріально розвинутих країнах учні під час навчання в середній школі одержують більше інформації, ніж їхні бабусі й дідусі за все життя;
    • у наступні три десятиліття відбудеться стільки ж змін, скільки їх було за останні триста десятиріч [17-19].
    Тому від освіти вимагається не лише нових умінь і знань для учнів, але й урахування цих особливостей. Потрібно підготувати школяра до швидкого сприйняття й обробки інформації, яка надходить, успішно її відображати і використовувати, пробудити національну і духовну свідомість дитини; виховувати інноваційну особистість, здатну до швидкої адаптації у нових життєвих умовах, особистість, яка вміє самостійно мислити, активно діяти, яка зможе зробити свій внесок у розвиток суспільства і держави, свого міста, зокрема, та буде озброєна необхідними для цього компетенціями.
    Реалізація сучасної політики в освіті неможлива без педагога, котрий володіє високим рівнем професіоналізму, творчим потенціалом, займає провідні інтелектуальні позиції в суспільстві. У світлі цього істотно змінюється роль вчителя: модернізація освіти вимагає від педагога не стільки викладання, скільки створення умов для активної діяльності учнів. Вчитель стає ініціатором, координатором, менеджером, консультантом, експертом, фасилітатором, а не виконавцем [5,9].
    При цьому педагог повинен сам уміти мислити «по-новому», виявляти креативність, мати активну життєву позицію, широкий кругозір, високий рівень культури, творчі компетентності та інформаційно-комунікативну культуру.
    Освіта чекає на нові інвестиції у вигляді педагогів, котрі готові до радикальних перетворень, реформ. Але, за даними міського відділу освіти, професію «вчитель» вибирає менше 5% випускників, середній вік працюючих вчителів перевищує 42 роки. Ймовірно припустити, що незначна увага приділяється особистості, проблемам самого вчителя та ролі менеджера освіти у стимулюванні мотиваційної сфери сучасного педагога.
    Все окреслене, мета сучасної концепції національної освіти та базові вимоги для випускника школи обумовлюють актуальність роботи: проектування оновленої моделі сучасного педагога, ключовою складовою якої стане інформаційно-комунікативна культура вчителя та розробки якісної, ефективної системи активізації мотиваційної сфери особистості вчителів щодо її формування.
    У методичній та психолого-педагогічній літературі процес формування інформаційно-комунікативних компетентностей досліджував Є.Ф. Зеєр, дидактичні проблеми і перспективи використання інформаційних технологій у освітньому середовищі вивчали: А.П.Єршов, І.В.Роберт, Ю.І.Машбіц. Також, П. В. Беспалов, А. А. Єлізаров, Н.В. Насирова, Л.М. Горбунова і А.М. Семібратов, В. А. Фокєєв, В. Л. Акуленко, Н. В. Баловсяк, М. Г. Дзугоєва, О. Б. Зайцева, А. Л. Семенов, Н. Ю. Таїрова, О. М. Толстих та ін.
    Дослідження системи трудової мотивації проводяться з 1789 року. В рамках загальної теорії управління розроблено різні теорії та концепції мотивації: основоположниками теорії мотивації стали Ф. Тейлор, Ф. Гілберт, А. Маслоу); прагнуть врахувати поведінкові аспекти мотиваційної сфери: Дж. Адамс, Дж. Аткінсон, А. Бандура, Ф.Х. Канфер, Г. Келлі, А Локке, Е. Лоулер, Д. Макгрегор, Б.Д. Надлер, Скиннер, Ф. Хайдер та інші; системи економічного і морального стимулювання розробляли: Р. Крайтнер, Ф. Лютенс, Н.Ф. Наумова та інші; особливості мотивації творчості розглядають: В.Г. Асеєв, В.І. Загвязинський, Н.І. Лапин, А.К. Марков, А.І. Пригожин, Г.С. Сухобська та інші; проблеми мотиваційної готовності до педагогічних інновацій та активізації мотиваційної сфери особистості розглядають, також, Л.Н. Захарова, О.Р. Шилова.
    Аналіз останніх публікацій з окресленого питання дає змогу стверджувати, що дослідження ведуться у різних напрямках, які відображено у роботах, зокрема, українських вчених: О.В. Овчарук, М. І. Жалдак, Н.В. Морзе, О.І. Пометун, О.І. Локшиної, О.Я. Савченко, С.Е. Трубачевої, Л.І. Паращенко, А.О. Деркач, Л.Н. Захарова, О.Р. Шилова та ін.
    У дослідженнях учених поняття «інформаційна компетентність» трактується достатньо широко і на сучасному етапі розвитку педагогіки визначається неоднозначно як: складне індивідуально-психологічне утворення на основі інтеграції теоретичних знань, практичних умінь у області інноваційних технологій і певного набору особистісних якостей [1,3]; нова грамотність, до складу якої входять уміння активної самостійної обробки інформації людиною, прийняття принципово нових рішень в непередбачених ситуаціях з використанням технологічних засобів [12].
    О. М. Шилова та М. Б. Лєбєдєва зазначають, що інформаційна компетентність - здатність індивіда вирішувати навчальні, життєві, професійні задачі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. А В. В. Недбай визначає інформаційну компетентність як здатність знаходити, оцінювати, використовувати, повідомляти, презентувати та передавати інформацію у всіх її видах і представленнях [4].
    Американські дослідники визначають інформаційну компетентність, як поєднання комп’ютерної грамотності, вмінь працювати з традиційними видами інформації у бібліотеці, технологічної грамотності, етики, критичного сприйняття і навичок комунікації [12].
    Ключовими ланками мотивації, розділяючи погляди основоположника А. Маслоу, розглядаємо мотиви та стимули, які слід відрізняти один від одного. Мотив характеризує прагнення працівника одержати визначені блага, стимул - самі ці блага. Стимул може і не перерости в мотив у тому випадку, якщо він вимагає від людини неможливих або неприйнятних дій. Таким чином, стимул безпосередньо орієнтований на потребу, її задоволення, мотив є головною сполучною ланкою.
    Протиріччя, які зумовлюють модернізацію у системі національної освіти, власні багаторічні спостереження та досвід роботи на посаді директора школи дає змогу стверджувати, що укорінений у свідомості адміністративний підхід до мотивації педагогічних працівників, який полягає в удосконаленні організації праці шляхом посилення виробничої дисципліни, використання різних систем адміністративних покарань і заохочень, у мотивації сучасного педагога (щоб він був здатним своєчасно готувати людей до нових умов існування, давати такі знання та навички, які дозволили б їм не тільки успішно адаптуватися до нового соціального та інформаційного середовища, а й активно впливати на нього в інтересах збереження і подальшого гармонійного розвитку людського суспільства та оточуючої природи) не виправдовується.
    На сьогоднішній день найбільш актуальними та перспективними у мотивації сучасного педагога, і на думку більшості фахівців, є економічний, соціальний і психологічний підходи [13,15]:
    • Економічний - полягає в розробці і застосуванні систем матеріального стимулювання, спрямованих на адекватну винагороду результатів праці;
    • соціальний - людина як істота соціальна залучена в процесі роботи в певні об'єднання людей і потребує визнання результатів своєї праці;
    • психологічний - виходить з індивідуальності кожної людини, потреб, цінностей, очікувань і прагнень особистості.
    Саме ці підходи і стали в основі розробки механізму мотивації розвитку інформаційно-комунікативної культури вчителів закладу.

    Розділ ІІ. Проектування моделі сучасного педагога в інтегрованій системі шкільної освіти

    2.1. Моделювання інформаційно-комунікативної культури особистості педагога сучасної школи
    Національна середня освіта перебуває у стані переходу до інформатизації навчального процесу, змінюється сама парадигма освіти. Велика роль надається методам активного пізнання, самоосвіті, дистанційним освітнім програмам, які засновані на сучасних інформаційних і комунікаційних технологіях навчання й підвищення кваліфікації.
    Вирішальною ланкою реформування системи освіти в загальноосвітній школі є креативний педагог з широко сформованою інформаційно-комунікативною культурою (Дод.1,2), саме такий педагог - запорука яскравого, продуктивного іміджу сучасної школи, якому притаманні такі уміння та особисті й професійні якості, зокрема:
    • гуманістична спрямованість діяльності педагога на особистість учня, утвердження словом і ділом найвищих духовних цінностей, моральних норм поведінки й стосунків, бути позитивним прикладом у всьому, зберегти людське в людині;
    • володіння комунікативними здібностями, які виявляються в умінні вчителя встановлювати педагогічно доцільні стосунки з учнями, їх батьками, колегами, керівником навчального закладу;
    • уміння проникати в душевний світ вихованців;
    • обізнаність та володіння останніми науковими досягненнями в освітній сфері, інформованість щодо інноваційних педагогічних технологій, використання іх в педагогічній практиці.
    • дослідницькі та науково-пізнавальні, що виявляються в умінні пізнавати і об'єктивно оцінити педагогічні ситуації і процеси;
    • інформаційно-комунікаційні - учитель має не відставати від часу, в якому живе, користуватись усіма технічними засобами, які можуть бути корисними для найкращої презентації навчального матеріалу учням;
    • чуткий менеджер, адже учитель – не лише основне джерело знань, а й організатор самостійної діяльності учнів, плідного мотиваційного середовища;
    • самовдосконалення особистості вчителя, прагнення до творчості, адже тільки творчий учитель, творча особистість, може навчати й виховати творчу особистість учня.
    Впевнена, що перспективність реалізації спроектованої моделі інформаційно-комунікативної культури педагога полягає в особистому прикладі для підростаючого покоління – нашого майбутнього (Дод.3):
    • усвідомленні потреб вчителів у самовдосконаленні та особистісному розвитку;
    • спонуканні педагогів брати участь у житті школи, міста, суспільства, в цілому, відстоювати власну активну життєву позицію;
    • допомозі кожному стати більш знаючим і спритним, ефективно управляти своєю життєвою траєкторією;
    • сучасних професіоналів, які вміють використовувати ІКТ для вирішення проблем, рефлексії та продукування нових знань. В підсумку, стати висококваліфікованим, мобільним, конкурентоспроможним педагогом.
    Окреслені складові особистості сучасного вчителя припускають постійний контроль над якістю педагогічної діяльності і необхідність для педагога доводити свою професійну компетентність перед обличчям педагогічної громадськості, перед усіма учасниками освітнього процесу. Таким чином, формування інформаційно-комунікативної культури педагога ефективне лише в умовах продуктивної менеджерської методики, цілісної, інтегрованої системи мотивів і стимулів, які органічно доповнюють один одне.

    2.2. Активізація мотиваційної сфери учителя як умова продуктивної модернізації шкільної освіти
    Формуванню інформаційно-комунікативної культури сучасного вчителя сприятиме продуктивна системи мотивації, при організації якої керівнику варто надавати право вчителю щодо вибору можливих стимулів серед наявних. Загалом, серед видів заохочення виділяють матеріальні та нематеріальні (спостереження за особистими досягненнями, розвиток співробітників, суспільне визнання тощо).
    Зокрема, серед поширених мотивів розвитку співробітників ефективними є:
    • надання педагогу рекомендаційного листа для вступу до аспірантури;
    • надання додаткових днів, вільних від роботи (творчої відпустки у дні осінніх, весняних, зимових канікул) педагогам;
    • оплата участі педагога в регіональних, всеукраїнських, міжнародних конференціях, семінарах.
    Громадського призначення:
    • подяка в наказі;
    • публічна похвала;
    • висунення на нагородження грамотою;
    • висування педагога до місцевих або державних нагород;
    • представлення до почесного знаку, звання;
    • публікація про педагога в ЗМІ, на Інтернет-сайтах;
    • розміщення фотографії на стенді ("Кращі педагоги", "Золотий фонд" і так далі).
    Організаційні фактори та стимули:
    • надання максимально зручного для педагога розкладу занять;
    • надання додаткових днів до щорічної відпустки;
    • надання окремим працівникам особливих умов праці (гнучкий або вільний графік, самоконтроль якості тощо);
    • зменшення зовнішнього впливу.
    Мотивувати потрібно тільки те, на що співробітник може впливати:
    • організацію системи педагогічного, соціально-психологічного, психолого-педагогічного просвітництва та обміну педагогічним досвідом;
    • участь у системі неперервної педагогічної освіти;
    • створення педагогічних продуктів, впроваджених або мають перспективи впровадження в освітній та науково-методичний процеси, що сприяють підвищенню якості освіти, вирішенню значущих для установи проблем, розвитку установи;
    • участь у дослідно-експериментальній роботі установи;
    • самостійне освоєння і здійснення інноваційної діяльності;
    • участь у науково-методичній роботі установи;
    • керівництво професійними спільнотами;
    • сприяння створенню позитивного іміджу навчального закладу в соціумі.
    Варто наголосити, кожен керівник, менеджер освіти повинен створити свою систему мотивації, враховуючи можливості закладу. В ідеалі така система повинна включати елементи всіх трьох груп мотиваторів.

    Розділ ІІІ. Аналіз реалізації спроектованої моделі інформаційно-комунікативної культури сучасного вчителя на основі активізації мотиваційної сфери

    3.1. Практичні рекомендації щодо мотивування інформаційно-комунікативної культури сучасного вчителя
    Досвід дає змогу стверджувати, в результаті реалізації запропонованої моделі інформаційно-комунікативної культури сучасного вчителя зміниться:
    • динаміка рівня майстерності педагогів та їх мотиваційної готовності до інноваційної діяльності;
    • кількість педагогів і освітніх установ муніципальної системи освіти, включених в інноваційні процеси, які отримали громадське визнання;
    • чисельність педагогічних працівників і керівників, які регулярно підвищують кваліфікацію в організованих формах додаткової професійної освіти;
    • число методичних і науково-методичних спеціалістів відділу освіти;
    • активність включення колективів освітніх установ в спільну з відділом освіти діяльність з розробки та реалізації програми розвитку школи.
    Аналізуючи ефективність застосування окреслених мотивів та стимулів, відмітимо, мета менеджера - визначити ту сферу діяльності, в якій даний педагог може бути найбільш корисний і розробити мотиваційну схему відповідно до поставлених навчальним закладом цілей.
    Наголосимо, не варто мотивувати:
    • виконання обов'язкових дій, прописаних в посадовій інструкції;
    • позитивні результати, досягнуті неправильними методами;
    • показову старанність.
    Як підтверджує практика, окреслена система забезпечення мотивації педагогічних кадрів сучасного навчального закладу буде ефективною, якщо при її побудові виходити з необхідності:
    • зв'язку системи заохочення з цілями навчального закладу;
    • періодичної діагностики структури враховуються системою провідних мотивів професійної діяльності вчителів (виявлення основних потреб вчителів);
    • врахування при побудові системи стимулювання психологічних механізмів мотивації;
    • забезпечення зв'язку заохочення з результативністю вчителів;
    • використання при сприянні вчителів як можна більше різноманітних форм матеріального і морального стимулювання індивідуальних і колективних форм заохочення, громадського і особистого визнання і так далі;
    • взаєморозуміння і згоди між педагогами та адміністрацією школи щодо загальних принципів стимулювання;
    • періодичного аналізу ефективності використовуваних методів стимулювання і коригування системи за результатами аналізу;
    • орієнтації на залучення педагогів до пошуку ідей підвищення якості та результативності їх діяльності;
    • організація системи педагогічного, соціально-психологічного, психолого-педагогічного просвітництва та обміну педагогічним досвідом;
    • створення педагогічних продуктів (програми, проекти, методичні рекомендації, розробки заходів, діагностичні пакети, технологічні карти тощо), впроваджених або мають перспективи впровадження в освітній та науково-методичний процеси, що сприяють підвищенню якості освіти, вирішення значущих для установи проблем, розвитку установи;
    • сприяння створенню позитивного іміджу в соціумі (публікації в друкованих ЗМІ про діяльність установи, створення матеріалів для сайту установи, громадська діяльність і керівництво громадською діяльністю вихованців, участь в мережевих спільнотах і об'єднаннях, здійснення соціального партнерства, представництво установи в комісіях, робочих групах атестаційних комісій, експертних радах, журі різних рівнів).

    3.2. Ефективний мотив для підлеглих – особистий приклад менеджера
    Розділяю думку Бернарда Шоу: «Діяльність та практика – єдиний шлях до майстерності» та впевнена: ефективний стимул для підлеглих – особистий приклад керівника, тому створюємо власні електроні портфоліо, віртуальні пошукові мандрівки, особисті педагогічні сайти, приймаємо участь у творчих конкурсах тощо.
    Сучасним Вчителям за покликанням та люблячим, небайдужим батькам потрібно йти в ногу з часом! Та, у безмежному інформаційному просторі «один в полі – не воїн», тому створено віртуальний портал інтерактивного об’єднання природничо-математичного спрямування Криворізької загальноосвітньої школи №44 (Дод.4) - своєрідна відповідність освітнім вимогам, надає можливість кожному бажаючому стати активним учасником освітнього процесу, пропонує цікаві та пізнавальні матеріали школярам, корисну та оперативну інформацію батькам, методичні розробки та рекомендації керівникам РМО, ШМО, вчителям-предметникам та класним керівникам.
    Тематична медіатека, банк освітніх відеосюжетів доступні всім бажаючим, матеріали для організації дистанційного навчання для школярів, зокрема, літніх практикумів, веб-квестів тощо; розробки уроків, позакласних виховних заходів, інтерактивні карти, рекомендації щодо написання та підготовки до захисту у МАН, розвивальні завдання на канікули, матеріали для підготовки до предметних олімпіад, ДПА та ЗНО.
    І це далеко не повний перелік пропонованих інтерактивним шкільним об'єднанням матеріалів сайту методичного об’єднання (http://mo-teachers-sc4.ucoz.com/), мета якого: постійний, оперативний зв'язок з колегами ШМО, можливість для бажаючих працювати з ресурсами сайту у зручний для них час, а форми: гостьова книга, форум, зворотній зв’язок, анкетування надає широкі можливості особистої участь громадськості закладу в плануванні роботи та діяльності ШМО, здійснювати об’єктивний моніторинг якості освіти у закладі.
    Інтерактивне шкільне об’єднання надає можливість стати активним учасником освітнього процесу. Вчителям надає можливість саморозвитку та самореалізації. Підвищення інформаційної компетентності вчителів ШМО, а як наслідок, підвищення якості освіти. Учням - можливість різностороннього використання Інтернет-ресурсів, презентація кращих мультимедійних учнівських проектів; Накопичення тематичної медіатеки та банку освітніх відеосюжетів доступних всім учням та вчителям для якісної підготовки до уроку, для організації дистанційного навчання для школярів, зокрема, літніх практикумів, веб-квестів тощо.
    Сайт-візитка педагога «Портфоліо сучасного вчителя» (http://geo-v.ucoz.com/) мета якого - віртуальний, педагогічний брендинг, який і формує імідж сучасної школи. Створений сайт-віртуальне портфоліо ілюструє цілісну систему професійного зростання сучасного вчителя, дає можливість моніторити результативність діяльності вчителя у міжатестаційний період, створює ефективні умови для самоствердження та самореалізації педагога. Поширювати перспективний педагогічний досвід, залучати учнів до нового виду дистанційної співпраці, забезпечує об’єктивність, систематичність, відкритість оцінки професійної діяльності педагога.
    У минулому 2013-2014 н.р. у творчому тандемі з колегою Маханько І.В. розроблено програмовий засіб з географії для учнів 7 класів «Інтерактивна віртуально-навчальна мандрівка «В пошуках скарбу», який посів І місце в районному та ІІ місце в міському конкурсі на кращі цифрові освітні ресурси. Даний програмовий засіб занесено до каталогу кращих освітніх цифрових ресурсів педагогів міста та каталогу освітян Діпропетровщини (Дод.5).
    Розроблений педагогічний програмний засіб містить поєднанні гіперпосиланнями, логічно доповнюючі одна одну інтерактивні тематичні картосхеми, відео фрагменти, тематичні інтерактивні плакати, міні-енциклопедію, виконані в інформаційних та навчальних цілях. На уроках географії покликаний посилювати наочність й пізнавальний інтерес семикласників, виступає грунтовною опорою при поясненні нового матеріалу, допоміжним інструментом при повторенні та узагальненні матеріалу з теми «Австралія». Застосування інтерактивної тематичної мандрівки урізноманітнить засоби наочності, активізує пізнавальний інтерес підлітків.
    Разом з тим застосування сучасних ІКТ для педагога надає можливість для самовдосконалення та творчого пошуку, адже за словами А.П.Чехова: «Хто відчув насолоду творчості – для того всіх інших насолод не існує».

    ВИСНОВКИ

    Бурхливий розвиток програмно-технічних засобів, міцне укорінення соціальних мереж, ресурсів Інтернет дедалі швидше змінюють орієнтацію сучасного суспільства і національну освіту зокрема. Вирішальною ланкою реформування сучасної освіти – є вчитель, роль якого істотно змінюється: він стає ініціатором змін, координатором, менеджером, консультантом, експертом, фасилітатором тощо.
    Однією з умов успішної модернізації освіти є безперервне вдосконалення професійної підготовки вчителя і готовність запровадження інновацій в освітню систему школи. Разом з тим пасивність педагогічних кадрів, відсутність зацікавленості у підвищенні якості праці, недостатньо висока мотивація сучасного педагога. Це протиріччя на шляху реформування сучасної освіти обумовлює необхідність проектування моделі інформаційно-комунікативної культури сучасного вчителя та оновлення підходів до мотивації педагогічних працівників.
    Загалом, в результаті роботи над досліджуваною проблемою були вирішені спроектовані завдання, порівняльний аналіз активності участі педагогів та її результативності у творчих конкурсах, професійних змаганнях та ін. дав змогу стверджувати про ефективність запропонованої системи мотиваційної сфери співробітників закладу та відстежити динаміку зростання інформаційно-комунікативної культури сучасного вчителя, що і було метою дослідження.
    Технологічна модель досвіду успішно пройшла апробацію на засіданнях районного об’єднання директорів шкіл. Окремі матеріали досвіду опублікувалися на електронному форумі «Урок», презентувалися на міському конкурсі на кращі цифрові освітні ресурси, ІІІ Веукраїнському конкурсі «Творчий вчитель – обдарований учень», розроблений електронний посібник занесений до Каталогу освітян Дніпропетровщини (Дод.4-5).
    Таким чином, спроектована модель досвіду, алгоритм мотивації педпрацівників можуть використовуватися в практичній діяльності директорів ЗНЗ. Про ефективність впровадження досліджуваної проблеми свідчать й реальні результати участі педагогів школи в професійних та інтелектуальних, творчих конкурсах:
    • міський та обласний етапи краєзнавчо-туристського конкурсу «Золотий Колобок» (2009, 2011 та 2012 рр. – І місце);
    • неодноразова участь та перемога вчителів закладу у міському та обласному етапах фахового конкурсу «Учитель року» в номінації «Географія», «Історія», «Початкові класи»;
    • перемога педагогів у міському конкурсі на кращий освітній цифровий ресурс;
    • участь 54% вчителів закладу в І,ІІ,ІІІ Всеукраїнському конкурсі «Творчий вчитель – обдарований учень»;
    • 46% вчителів закладу мають власні блоги, персональні сайти. Особисті сайти вчителів закладу містять: віртуальну візитну картку, апробовані методики застосування сучасних освітніх технологій, зокрема, ІКТ, проектних, кооперативних та тренінгових, авторську систему роботи класного керівника, широку тематичну медіатеку вчителя географії, розробки позакласних заходів, краєзнавчих профорієнтаційних екскурсій тощо.
    • педагоги закладу - неодноразові переможці обласного конкурсу на кращий навально-методичний матеріал.
    • нестандартний підхід до вирішення завдань дослідження полягає у особистій апробації окресленої мотивації інформаційно-комунікативної культури сучасного вчителя (Дод.6).
    Таким чином, реалізація спроектованої моделі сучасного вчителя та методів активізації мотиваційної сфери педагогів комплексно розв’язує проблему суперечності між тенденціями інновацій в освіті і традиційною моделлю вчителя. Варто відмітити, заздалегідь готових рішень немає: кожен керівник, менеджер освіти повинен створити свою систему мотивації, враховуючи можливості закладу.

Немає коментарів:

Дописати коментар