суботу, 29 жовтня 2016 р.

Проектні технології навчання на уроках української мови та літератури як один із складників формування освіченої й розвиненої, самодостатньої творчої особистості, патріота України

Вступ
Україна увійшла в ХХІ століття як держава, що переживає фундаментальні перетворення в усіх галузях суспільного життя: в економічній, політичній, соціальній та культурній. Докорінно змінюються уявлення української спільноти щодо ролі кожного її члена у цих процесах. Постає питання про формування особистості в нових історичних умовах буття.
Неабияку роль у вирішенні даної проблеми відіграє шкільна освіта. Вона як невід’ємна частина суспільної організації також переживає добу перетворень та докорінного реформування. Розвиток сучасного суспільства вимагає реформування системи освіти. В Україні відбувається поступова зміна авторитарної моделі навчання на особистісно зорієнтовану. У цих умовах відбувається зменшення конкретизації змістовної частини навчальних програм і чіткого визначення вимог до результатів навчання. Сьогодні відбувається пошук шляхів модернізації навчального процесу через його технологізацію. У дію вступає нова парадигма освіти, в якій складові змісту навчання формуються від результату.
Сучасна шкільна освіта, повернувшись обличчям до учня, прагне, в першу чергу, побудови особистісного світу знань, бо саме він приведе молоду людину в майбутньому до творчої самореалізації в суспільстві. Слід зазначити, що знання в такому контексті не є простим засвоєнням інформації, а виступає засобом для набуття необхідної компетентності, містком для продовження навчання та поштовхом до самоосвіти.
Стратегія сучасної освіти полягає в тому, щоб надати можливість всім, без винятку, учням виявити свої таланти, творчий потенціал та реалізувати свої особисті плани. Для цього необхідно розвивати освітній процес, спираючись на наступні дії: навчитися пізнавати (учитися); навчитися робити (працювати); навчитися жити разом; навчитися жити у злагоді з самим собою.
Як показує досвід, поряд із знаннями, вміннями та навичками, які учні отримують під час навчання у школі, набувають вагомості компетентності, оскільки саме вони є "тими індикаторами, які дозволяють визначити готовність учня-випускника до життя, його подальшого особистісного розвитку й до активної участі в житті суспільства". Тому в сучасних умовах, результатом роботи навчального закладу має стати переорієнтація навчально-виховного процесу на отримання учнями ключових компетентностей, які на думку І. Єрмакова "необхідні для розв'язання життєвих завдань і продуктивного здійснення життя як індивідуального проекту" .
У зв'язку зі становленням парадигми особистісно-орієнтованої освіти технологія проектів переживає друге своє народження як ефективне доповнення до інших педагогічних технологій, що сприяють становленню особистості учня як суб'єкта діяльності та соціальних відносин. Сьогодні очевидним є те, що реалізувати принципи особистісно-орієнтованого навчання при традиційному підході до освіти, традиційних засобах навчання, орієнтованих на класно-урочну форму занять, неможливо. Для включення кожного учня в активний пізнавальний процес, який застосовується на практиці повинно бути створено адекватне навчально-предметне середовище, яке забезпечувало б можливість вільного доступу до різних джерел інформації, спілкування з ровесниками, працювати разом під час вирішення різних проблем. Найбільш перспективним у цьому відношенні є технологія проектів.
Проектні технології спрямовані на стимулювання інтересу учнів до нових знань, розвиток дитини через розв’язання проблем. Спрямування сучасної освіти на профільне навчання робить знання і застосування методу проектів надзвичайно актуальним. З огляду на це можна констатувати, що застосування сьогодні методу проектів в навчанні є не тільки дань модному напряму освіти, а нагальною потребою того вчителя, який намагається забезпечити розвиток учня як цілісної особистості.

МЕТОДИЧНИЙ ПАСПОРТ ПРОЕКТУ

Пропонований навчальний проект призначений для здійснення учнями 5(9)-х класів гімназії на базі уроків української літератури ( в позаурочний час) присвячений темі «Т.Г.Шевченко – 200-річчя від дня народження поета», що є актуальною і в наш час.
Тема навчального проекту: "Т.Г.Шевченко – погляд у майбутнє ("І мертвим, і живим, і ненародженим в Україні і не в Україні моє дружнєє посланіє")".
Завдання проекту:
  • посилити національну свідомість;
  • пробудити розуміння, що тільки в національній єдності і братерстві майбутнє Вітчизни;
  • навчити учнів здобувати знання самостійно, вміти застосовувати їх для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань;
  • навчитися шукати інформацію самостійно, користуючись різними джерелами; визначати її вірогідність, залежно від типу джерела;
  • сприяти у здобутті учнями комунікативних навичок (здатності працювати у різноманітних групах, виконуючи різні соціальні ролі – лідера, виконавця, посередника тощо);
  • розвивати емоційність, емпатію, пам'ять, логічне й критичне мислення, мову ;
  • виховувати почуття національної гідності і честі;
  • прищеплювати учням уміння користуватися дослідницькими прийомами: збирати інформацію, вміти її різнобічно аналізувати, висувати гіпотези, уміти робити висновки;
  • навчитися оформляти результати своїх пошуків;
  • сформувати навички планування й виконання конкретних кроків і операцій щодо рішення проблеми, рефлексії, підготовки та проведення презентації.
  • Навчитися представляти свою роботу, аргументувати свою позицію.
Мета проекту:
  • формувати в учнів вміння працювати у великих  групах, вміння висловлювати власну точку зору; виховувати любов до своєї батьківщини, відданість своєму народу, гордість за свій народ, прагнення захистити його надбання.
  • розвивати вміння аналізувати різноманітні джерела і систематизувати, узагальнювати матеріал життєтворчого змісту;
  • формувати вміння формулювати власне судження щодо глобальних історичних подій сьогодення; життєдіяльність Т.Г.Шевченка і його погляд у майбутнє;конкретна діяльність особистості щодо матеріального та культурного збагачення своєї країни.
  • залучати власний досвід для розв’язання навчальних завдань життєтворчого характеру.
Тип проекту: дослідницький.
Час роботи над проектом: 01.08.2014 – 01.10.2014
Режим роботи: позаурочні заняття
Забезпечення проекту: підручники й навчальні посібники з української літератури різних авторів, збірка «Кобзар», довідники, новини телебачення, ресурси “Інтернет”.
Знання та навички, необхідні для роботи в проекті:
  • уміння працювати в інформаційному полі, використовуючи додаткову літературу;
  • уміння осмислювати, структурувати інформацію, зв'язувати її з колишніми знаннями творів Шевченка, знаходити їй місце в сучасному житті України.
Мотивація до діяльності: сама навчальна проектна діяльність, інтерес до її результатів, бажання реалізувати себе в спільній справі, а також інтерес до досліджуваного матеріалу, бажання бачити Україну майбутнього – вільною, самостійною, мирною державою.
Передбачувані результати: нова, додаткова, що раніше не використовувалася інформація з даної теми, добута самими учнями й застосована ними на практиці; уміння здійснювати навчальну проектну діяльність; особистісні компетентності учнів.


ЕТАПИ ПРОЕКТУ

МОНІТОРИНГОВИЙ ЕТАП

Перед початком роботи над проектом ми спробували з'ясувати, яку мету ставлять перед собою учні, яка мотивація їхньої навчальної діяльності на уроках української літератури. Із цією метою було проведене анкетування. Воно показало наступне:
  • довідатися нове - 75% учнів;
  • довідатися понад програмний матеріал - 35%;
  • хотіли б поділитися своїми знаннями з однокласниками - 45%;
  • хотіли б поділитися своїми знаннями із учителем - 35%;
  • хочуть одержати гарну оцінку - 60%;
  • хочуть виявити себе й перевірити свої можливості - 30% учнів.
Як бачимо, у багатьох учнів простежується позитивна мотивація до навчання, але мета розмита, неконкретна. Не важко помітити, що якими б різними не здавалися на перший погляд мета вчителя й учнів, є точки дотику, загальні позиції, саме вони й дозволили вийти на проектну діяльність. Крім того, анкетування виявило, що в багатьох учнів спостерігається активна життєва позиція, щодо бачення України мирною державою та вияву посилених патріотичних вимог.
ТЕХНОЛОГІЯ  ВИБОРУ ТЕМИ:
1. Вступна бесіда.
Для запуску проекту вчителем була проведена вступна бесіда з метою занурення в тему й у проектну діяльність.
2. Проблематизація.
У результаті бесіди з'ясували, що знайоме учням із цієї теми, що зацікавило, що хотіли б довідатися додатково. Учасники проекту  виявили яскраве співпадання твору Тараса Шевченка «І мертвим, і живим, і ненародженим в Україні і не в Україні моє дружнєє посланіє» із теперішніми подіями на сході України. Висловили нові власні ідеї, пропозиції щодо тематики проекту.   Вони осмислено і активно формулюють свої думки, обговорюють реально існуючі проблеми, що їх цікавлять, ставлять реальні запитання, які потребують вирішення;
Формуються робочі групи. Складання планів для виконання обраного завдання, обговорення намічених питань. Планування ідеального результату.
3. Визначення теми проекту.
Цей момент є найважливішим у  підготовчому етапі. Саме  визначення теми окреслює  наступну пошукову, дослідницьку чи творчу діяльність учнів. Щоб визначити  тему, потрібно поставити основні питання проекту: ключові, тематичні, змістовні. При цьому треба враховувати вікову групу дітей.
У  ключовому запитанні зазначається проблема майбутнього проекту; тематичне запитання – це широке запитання, яке продовжує ключове, конкретизує, на яке теж немає конкретної відповіді, але воно може охоплювати окрему тему або розділ. Із них формулюються завдання проекту; змістовні запитання – це базові, репродуктивні запитання, відповіді на які є  конкретними, вони демонструють  конкретні знання, формулюють майбутню діяльність учнів. Отже, учні обирають тему, а учитель активізує діяльність, показує цікаві аспекти досліджень.
4. Визначення мети та формулювання завдань
Метою проекту має бути його кінцевий результат. Тому, визначивши проблему та  вибравши тему проекту, учні формулюють ключове, тематичні та змістовні запитання, які допомагають визначити мету та завдання проекту;
Ключове питання: Зв'язок твору Т.Г.Шевченка «І мертвим, і живим, і ненародженим в Україні і не в Україні моє дружнєє посланіє» із сучасними подіями в Україні.
Тематичні питання:
  • Провідником (до речі, прямий, переклад англійського слова leader) у "тонких" матеріях найвищих ієрархічних рівнів, на яких базуються біблейські засади, є Тарас Шевченко. Цим, можливо, і пояснюється визначення поета як Пророка українського народу. Які засоби перетворення суспільного життя України вважаються дієвими, а які заперечуються?
  • Визначте головну політичну мету послання Шевченка.
  • Чому твір є актуальним у наш час?
  • Уявіть себе учасниками подій, співвіднести минуле із сучасним.
  • З’ясування того,що твір Шевченка "І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Україні і не Україні моє дружнєє посланіє" є одним з багатьох "візійних" поезій видатного українця. Вже сама назва говорить про масштабність думки і відповідальність автора.
5. Розробка плану проекту
Метою цього відрізка групової роботи є створення детального плану проекту. Перед початком планування учні повинні обговорити кінцевий результат проекту для того, щоб розробити моніторинг досягнення мети проекту.    Планування проходить за такою схемою:
  1. визначення джерел інформації засобів збору;
  2. визначення  методів аналізу ситуації; 
  3. обговорення засобів представлення  результатів;
  4. установлення критеріїв оцінки результату проекту.
учні: формулюють завдання і виробляють план дій;
учитель: коригує, пропонує ідеї, висуває  пропозиції.
МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ
«Як? Яким чином? За допомогою яких засобів буде реалі­зовано проект?» Плани апробації конкретних справ, акцій, заходів згідно з визначеними етапами.
Практично – виконавчий етап
Він є  найбільшим за часом виконання та найважливішим. Протягом цього етапу групи переходять до  виконання проекту, а отже, і до реалізації  наміченого  у  першому етапі плану.
Збір інформації проходить за  наміченим планом. Учні об’єднуються в малі групи, які окреслюють завдання та зазначають термін, в який потрібно зібрати інформацію, необхідну для  виконання проекту.
учні: збирають інформацію із зазначених джерел.
учитель: спостерігає, непрямо  керує діяльністю малих груп.
 Під час аналізу інформації  та формування висновків важливо правильно  обробити  зібрану інформацію та, підбиваючи підсумки діяльності, сформулювати висновок. Кожен учасник проекту  бере участь в цій роботі, має свою ділянку роботи, виконує ту чи іншу роль.
учні: аналізують інформацію.
учитель: коригує, спостерігає, радить.
5. Обов'язки та відповідальність учасників реалі­зації проекту:
  1. хто відповідає за проект?
  2. хто і за що відповідає всередині проекту?
Клас об’єднався у групи по 3 - 5 учнів для пошуку матеріалів. Почалася основна робота над проектом – пошуково-дослідницька діяльність: збір матеріалів (як виразилися проектанти, “полювання за знаннями”), його осмислення, структурування, оформлення. Видно було, що діяльність захоплює дітей, вони стали усвідомлювати свої можливості, інтереси, актуальність проблеми, відшукувати нові джерела інформації, ішло перегрупування раніше створених груп, хтось захотів працювати індивідуально, деякі ділилися інформацією, літературою з іншими.
Для успішного виконання проекту велике значен­ня має рівень виявлення особистої відповідальності окремими його учасниками. Практика використан­ня проектів показує, що чим вищий рівень особистої відповідальності учасників, тим вища якість кінцево­го підсумкового продукту. За самоорганізації роботи в групі найбільш відповідальні завдання доручаються тим учням, які мають найбільш розвинене почуття відповідальності, патріотизму, національної самосвідомості.
6. Підготовка до презентації проекту
Наступним етапом учнівського проекту стає обговорення засобів представлення результату – презентації проекту, важливою умовою якої є коротке викладення основної теми, мети, завдань проекту та досягнень, особистих чи групових досліджень, важливості  отриманих результатів.
учні: обирають форму презентації.
учитель: коригує діяльність учнів.
До обговорення форми презентації учні повинні розробити критерії, за якими  можна буде оцінити проект.
 Коли інформація зібрана, оброблена і висновки підведені, учні працюють над оформленням зібраних  матеріалів та  оформленням кінцевого результату роботи.
Презентація нашого навчального проекту у формі підсумкової конференції, на якій учні проаналізували, як вони крок за кроком обмірковували й втілювали наш проект, які зустріли складності і як їх переборювали, що в них вийшло, й чому навчилися в ході проектної діяльності, що нового вивчили по цій темі.
 Оцінка проекту відбувається за такими критеріями:
  • артистизм і виразність виступу;
  • розкриття змісту проекту на  презентації;
  • використання засобів наочності, технічних засобів;
  • оригінальність представлення результатів.
Учасники проекту  повинні бути готові відповідати  на поставлені запитання. Відповіді мають бути переконливі, короткі, при  необхідності – підтверджені фактами, цифрами, висновками.    
При оцінюванні проектної діяльності  враховується значущість і актуальність висунутих проблем, конкретність використаних методів досліджень і обробки отриманих результатів; активність кожного  учасника проекту у  співвідношенні з його  індивідуальними  можливостями; колективний характер прийнятих рішень (в  груповому проекті); необхідна і достатня глибина проникнення в тему; використання  знань з інших галузей; переконливість  прийнятих рішень, вміння аргументувати  свої висновки; естетика оформлення  результатів проведеного проекту; вміння відповідати на запитання опонентів, лаконічність і аргументованість відповідей
7. Створення відеоролику проекту.
Наступним етапом учнівського проекту стає творча робота групи над відеороликом, обговорення засобів представлення результату є використання уривку пісені з концерту, присвяченому "Єдина країна-2014" (Сестер Тельнюк «І мертвим, і живим, і ненародженим…»), а також власних виступів.
учні: обирають форму роботи над відеороликом.
учитель: коригує діяльність учнів.
 До обговорення форми роботи над відеороликом учні повинні розробити критерії, за якими  можна буде оцінити їх роботу.
 Коли інформація зібрана, оброблена і висновки підведені, учні працюють над створенням кінцевого результату роботи.
Відеоролик нашого навчального проекту у формі виступу, під час якого використовується уривок пісні з концерту, присвяченому "Єдина країна-2014" (Сестер Тельнюк «І мертвим, і живим, і ненародженим…»), а також власних виступів учнів, й чому навчилися в ході проектної діяльності, що нового засвоїли з цієї теми.
 Оцінка проекту відбувається за такими критеріями:
  • артистизм і виразність виступу;
  • розкриття змісту проекту на  відеоролику;
  • використання засобів наочності, технічних засобів;
  • оригінальність представлення результатів.
ВИСНОВКИ:
Здійснення навчального проекту в цілому пройшло успішно, у ньому взяли участь всі учні класу. Проектна діяльність збагатила особистісний досвід учнів, дозволила їм чіткіше усвідомити важливість бути громадянином своєї держави, посилила їх патріотичний дух, удосконалювати вміння працювати з інформацією, актуалізувати знання по конкретній темі й застосовувати їх у своїй навчальній діяльності.
У ході проектної діяльності учні опанували навичками самої цієї діяльності, вони навчилися формулювати мету діяльності, планувати її здійснення, проводити постійну рефлексію свого просування до мети, отримувати та захищати результати.
Проектування дозволило різноманітити комунікативні зв'язки учнів із соціумом.
Робота над проектом принесла багатьом учням задоволення, дозволила відчути себе творцями, дослідниками нового, сприяла становленню особистісних компетентностей.
Учителеві проект дозволив розсунути рамки навчальної програми, побудувати роботу з вивчення конкретного навчального матеріалу протягом тривалого часу й у різних формах, що дає підставу розглядати метод навчального проекту як новий, цікавий, досить ефективний засіб навчання, виховання й розвитку особистості школяра .

Немає коментарів:

Дописати коментар