суботу, 29 жовтня 2016 р.

Інтелектуальна гра «Знавці рідної мови»

Мета: поглибити теоретичні знання та практичні навичкиучнів з української мови, спонукати їх до творчої праці; розвивати уміння застосовувати знання в незвичних ситуаціях; виховувати повагу до барвистого рідного слова; вчити дітей триматися перед глядачами, бути привабливими і цікавими для присутніх.
Обладнання: святково прикрашений клас, вислови про мову ,запис пісні « Рідна мова», плакати, картки, дипломи.
Для учасників гри підготовлено столи.


ХІД ГРИ
  1. Початок гри
Вчитель.
Розпочинаємо інтелектуальну гру. Вона проходить у рамках естафети української мови та літератури.
Тема нашого свята «Вивчайте, любіть свою мову, як світлу Вітчизну любіть». Ці рядочки взяті із вірша В. Сосюри. Бо чого ж варті ми в світі без рідної мови?! Вона є скарбницею народних, духовних надбань, оберегом наших традицій і звичаїв, запорукою інтелектуального розвитку і поступу в загальнолюдському житті. Кожному народові дорога його мова. «Рідна мова дорога людині, як саме життя», — говорить народна мудрість. Без мови не може існувати народ, його культура. Ми — українці — горді з того, що маємо свою державу, свою мову, волю. Кожен із нас — патріот своєї країни, бо любить її, поважає її закони і повинен боротися за чистоту рідної мови. Хоч як не глумилися із нашої мови, принижували і забороняли, нехтували і не хотіли слухати і чути її, сьогодні вона відроджується, бо й не змовкала в устах патріотів рідного слова, звучала в народній пісні, у далеких куточках світу, де живуть українці в діаспорі, бо люди берегли її, як перлину, щоб колись заговорити нею на повний голос.
(Діти розповідають вірші про мову)
1. Рідна мова моя, поетична,пісенна,
Пелюсткова і ніжна, як спів солов'я,
Як народу душа: щира, добра, натхненна,
Ти найкраща у світі, бо рідна моя!
2. Скільки в мові тепла і палкого кохання!
Туги й щастя дзвінкого, і світла душі,
Та іскристої радості і шанування,
Що, хоч просто говориш — виходять вірші!
3. То струмочком дзвенить, то сміється й співає,
То і скринками гумору в раз спалахне.
Скільки слів в тобі є, лиш Господь один знає.
Мово рідна моя, ти як сонце ясне!
4. Бо слова твої серце уміють зігріти,
Приголубити, втішити можеш одна.
Мово рідна, ну як нам тебе не любити?
Ти весела і ніжна, неначе весна!
5. Мово моя, ти пречиста і славна,
Трепетна, наче ранкова роса.
Ти називаєшся нині — державна!
Все в тобі є: і багатство, й краса!
6. Мовою рідною я розмовляю,
Вільно живу я у ріднім краю.
І Україну мою прославляю,
Вірність і серце я їй віддаю.
7. Мово моя, найчистіша криниця,
Є і краса, і багатство в тобі.
Кожен приходить до тебе напитися,
В радості, в щасті, у тихій журбі.
8. Ти з джерела і струмочка дзвінкого,
З лісу і поля, з квіток і роси.
З лугу розквітлого, з неба ясного,
З грому, веселки й світанку, з краси!
Вчитель: подивіться на плакат, що знаходиться на дошці. Чогось на ньому не вистачає, чи не так? Дійсно, на калиновій гілочці немає ягідок. Зараз кожна команда візьме калинові ягідки і напише на них найкращі, найпоетичніші означення про українську мову. Ці ягідки ми прикріпимо на наш плакат.
І - тур. Візитка
Знайомство з командами. Кожна команда представляє себе.
II - тур. Інтелектуальна розминка
Кожна з команд повинна відповісти на п’ять запитань.
  1. Чи може словосполучення складатися з одного слова? (Не може)
  2. «Жовтіє лист» — це словосполучення чи речення? (Речення)
  3. Що таке граматична основа речення? (Підмет і присудок)
  4. Чи правильно, що підмет відповідає на питання що робити? Що зробити? (Неправильно)
  5. Які розділові знаки ставляться в кінці речення? (Крапка, знак оклику, знак питання)
  6. Які визнаєте другорядні члени речення? (Додаток, обставина, означення)
  7. Як підкреслюється означення? (Хвилястою лінією)
  8. Чи може бути іменник у називному відмінку обставиною? (Не може)
  9. На які питання відповідає означення? (Який? яка? ...)
  10. Речення, у яких дві або більше граматичні основи — це ... (складні речення)
  11. Чи ставиться інколи між підметом і присудком тире? (Ставиться)
  12. Як називається присудок, виражений одним словом? (Простим)
  13. Як називається присудок, виражений двома і більше словами? (Складеним)
  14. Який розділовий знак ставиться в кінці питального речення? (Знак питання)
  15. Чи може речення складатися з одного слова? (Може)
  16. Який розділовий знак ставиться в кінці розповідного речення?
III – тур. Редактор
Кожна команда отримує картки із завданнями. Не секрет, що від розстановки розділових знаків може залежати зміст речень. Іноді неправильно поставлений знак створює явний комічний ефект. Виправте орфографічні і пунктуаційні помилки і відредагуйте речення. Переможе той, хто зробить швидко і правильно
Найбілша аптека на вулиці Короленко. Будте добрі подзвоніть пізніше. Виграли києвляни. Він має три гиктара саду. Батько працював на посаді бухгалтера до шести десяти років. Коли зходить сонце, сьнігові замети рожеві.
IV – тур. «ХТО БІЛЬШЕ?»
Заговори, щоб я тебе побачив», - звертався до незнайомця давньогрецький філософ Сократ. І дійсно, мовлення людини може розказати про неї багато чого. Тому треба слідкувати за своєю мовою, розвивати мовлення, намагатися зробити його образним, яскравішим. Максим Рильський радив: «Немає мудріших, ніж народ учителів. У нього кожне слово то перлина, то праця, то натхнення, то людина…». Поет мав на увазі прислів’я та приказки, які є узагальненою пам’яттю народу, висновками з життєвого досвіду. Прислів’я та приказки впевнено можна назвати перлинами народної мудрості, бо вони відшліфовувалися століттями багатьма поколіннями. Вони, як пломінь, вихоплюють і висвітлюють найсуттєвіше. Знання і використання їх у мовленні – це ознака освіченості та загальної культури людини. Наступний тур перевірить, чи знаєте ви прислів’я.
Продовжи прислів'я:
  • Око бачить далеко,( а розум далі)
  • Умієш говорити.. .(умій слухати)
  • Говори мало, слухай багато.. .(а думай ще більше)
  • Дав слово.. .(дотримай його)
  • Більше діла.. .(менше слів)
  • Гостре словечко...(коле сердечко)
  • Шабля ранить голову, а слово.. .(душу)
  • Умієш говорити - умій.. .(слухати)
  • Не хочеш почути поганих слів, не кажи.. .(їх сам)
V етап «Відновіть прислів’я»
  1. З, стережись, добрим, лихого, а, дружись.
  2. На, робить, дерево, як, дивись, чоловік, як, на, а, родить.
  3. На, спотикався, те, не, коня, щоб, кують.
  4. Пильнуй, проса, чужого, свого, не, носа, а.
VІ етап. Конкурс капітанів:
Вимов скоромовку:
  • Напекли млинців, назвали кравців, а кравець за млинець та й побіг у танець.
  • Коса косить – бруса просить, косар Герасим погострив – клин окосив.
  • Бук бундючивсь перед дубом, тряс над дубом бурим чубом. Дуб пригнув до чуба бука - буде букові наука.
  • Сидів горобець на сосні,  заснув - і упав уві сні, якби не упав уві сні, сидів би він ще на сосні.
А поки капітани готуються, команди можуть заробити додаткові бали. Потрібно відгадати загадки.
Маленька, менша від мачини.
Ні з ким не стану на борню,
А при читанні, коли треба
Й людини мову зупиню. (Крапка)
Хоч в усій мові нас немає,
А на папері мовчимо.
Та все, що ти читаєш, друже,
Сприймати правильно вчимо. (Розділові знаки)
Він після речення, цитати,
Вмостився, схожий на гачок
Всіх нас примушує питати,
А сам ні пари з уст - мовчок. (Знак питання)
VІІ- етап «МУКИ ТВОРЧОСТІ»
Творчість – це природна потреба людини. Відомі факти про те, що видатні музичні, художні й літературні таланти часом виявляються вже в ранньому дитинстві.
Моцарт від чотирьох років грав на клавесині, у п'ять уже писав музику, у вісім - створив першу сонату й симфонію, в одинадцять - першу оперу. Шевченко малював з раннього дитинства. Першу поезію Леся Українка написала у дев'ять років, Максим Рильський - у сім.
А ви вже в такому віці, що настав час творити. Це,справді, нелегко, тому конкурс називається «Муки творчості».  Потрібно заримувати слова:
  • Перлина, країна дорожіть, любіть.
(ЗВУЧИТЬ ПІСНЯ ПРО МОВУ)
VIІ- тур.
Задумаймось на хвилинку над рядками, які ще в минулому столітті написав наш великий Кобзар:
«Ну щоб, здавалося, слова
Слова та голос – більш нічого,
А серце б’ється, ожива,
Як їх почує…».
Вони говорять про красу і силу мови, її значення в житті людини. Про любов до мови не тільки української говорив Павло Тичина «Усі ми любимо нашу дзвінку українську мову. Та це аж ніяк не означає,що нам є чужими чи далекими мови інших народів»
«Я тої думки, що не може бути творцем людина, яка не відчула музики слова», - говорив Кость Гордієнко.
Нашим гравцям потрібно підготувати промову «Зізнання в любові українській мові»
Підбиття підсумків мовознавчого турніру.
Нагородження переможців дипломами.

Немає коментарів:

Дописати коментар