Колись в одному з інтерв’ю для сайту "24" Сергій Жадан звертав увагу на те, що з війни повернуться/повертаються люди, яким буде що сказати про цю війну. Сказати на папері.
Артем Чех, звісно, не перший хто пише про війну на Донбасі. Але, певно, перший, хто написав про війну, про яку чомусь прийнято мовчати/не помічати/ігнорувати. Бо з буденного життя солдата не напишеш геройський вірш і не знімеш екшену.
Збірка есеїв "Точка нуль" – про звичайного киянина, який опинився посеред степу з автоматом і зі всіх сил намагається не втратити здоровий глузд. Без смертей і нещадної деталізації військових боїв.
Це про війну, до якої не звикла література. Тут одноманітність і правда про "аватарів", армійське взуття та злість, яка народжується у кожного, кого б закинули у степ.
Немає коментарів:
Дописати коментар