Прикметник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Аналіз уроку

Урок української мови за темою «Прикметник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль» розроблений згідно з діючою навчальною програмою  для загальноосвітніх навчальних закладів «Українська мова. 5-9 класи» (укладачі Шелехова Г.Т., Пентилюк М.І., Новосьолова В.І.,   Гнаткович Т.Д., Коржова Н.Б.,  Таранік-Ткачук К.В.), Київ – 2015 на основі підручника  Заболотного О.В. 3-12 Українська мова : підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О.В. Заболотний, В.В. Заболотний. — К. : Генеза, 2014. — 256 с., відповідно до вимог нового Державного Стандарту базової і повної загальної середньої освіти. Він базується на триєдиному підході до сучасної шкільної мовно-літературної освіти: особистісно зорієнтованому, компетентнісно орієнтованому та діяльнісному, який досягається в процесі організації навчально-виховної діяльності на уроці, що дозволяє якісно готувати мовну особистість учня. Даний урок в системі викладання української мови в основній школі є продовженням виховання у школярів національно-мовної свідомості, мовних здібностей, мовного чуття, смаку, мовно-ціннісних орієнтацій, комунікативних умінь. Головна діяльність учнів на уроці – навчальна, пізнавальний інтерес перебуває на стадії зацікавленості, тому урок побудовано на основі ігрової технології, інтерактивної  технології (інтерактивні ігри, імітаційна гра), ІКТ – технології (мультимедійна презентація).

Урок направлений на формування комунікативної компетентності – уміння усно і письмово спілкуватися. Для цього використовуються активні методи і форми навчання: інтерактивні ігри, презентація творчого продукту,  творчі завдання, що сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи, творчості, розвивають уміння міркувати, аналізувати, робити висновки. На уроці  приділено увагу  самостійному здобуванню змагань, яке реалізується в процесі виконання творчої роботи.

Доцільне використання різних форм організації навчальної діяльності учнів: індивідуальна, робота в парах, в малих групах, фронтальна робота, що привчає молодших  школярів працювати в колективі, самореалізуватися в ньому.

На уроці української мови  реалізуються всі змістовні лінії:

• мовленнєва: пояснення навчального матеріалу, правила, вправи на продовження речення, висловлювання своє думки під час виконання завдань.
• мовна: збагачення знань про прикметник, його морфологічні ознаки та синтаксичну роль.
• діяльнісна: реалізую в процесі організації різних форм роботи на уроці, на етапі рефлексії пропоную оцінити отримані знання  за прийомом «Продовжи речення», на етапі «Закріплення знань» виконується творче завдання – складання сенкану, лінгвістичної казки, аналіз тексту.

Для успішної реалізації змістовних ліній використано на уроці різноманітний дидактичний матеріал: таблиці, мультимедійна презентація, картки для індивідуальної, парної і групової роботи, ілюстрації, плакати,  маршрутний лист, що  забезпечує наочність, викликає зацікавленість, збуджує  учнів поринути  у гру. Саме з цього обираю жанровий урок: урок – гра, що відповідає віковим психологічним особливостям учнів

Тема: Прикметник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Мета:

• навчальна: поглибити знання учнів про прикметник як частину мови, з’ясувати загальне значення прикметника, морфологічні ознаки, синтаксичну роль; формувати загально пізнавальні вміння вирізняти прикметники серед інших частин мови; правильно визначати його морфологічні ознаки, синтаксичну роль;  удосконалювати навички правильного й доречного використання прикметників в усному й писемному мовленні;
• розвивальна:  розвивати логічне мислення, пам'ять, творчу уяву, культуру усного мовлення, уміння правильно висловлювати свої думки; сприяти розширенню світогляду, збагачувати словниковий запас учнів;
• виховна: виховувати шанобливе ставлення до навколишнього середовища, відчуття прекрасного, любов до рідної мови.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Жанр уроку: урок-гра

Наочність: підручник, екран та мультимедійний проектор.

Обладнання:  плакат  “Дерево морфології”,  маршрутні листки,  листочки з дерев заповітного лісу.

Ключові слова: морфологія, частини  мови, прикметник, ознака предмета, сенкан, синтаксична роль.

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

• давати визначення прикметнику;
• перелічувати морфологічні ознаки;
• визначати синтаксичну роль;
• порівнювати прикметники з іменниками;
• використовувати прикметники у своєму мовленні.

Епіграф:

Вивчайте мову українську – 
Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну…
Антонина Каніщенко  

План уроку

1. Організаційний момент
2. Актуалізація і корекція опорних знань учнів.
3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
4. Сприймання й засвоєння учнями навчального матеріалу.
5. Закріплення вивченого матеріалу.
6. Рефлексія.
7. Підсумок уроку.
8. Домашнє завдання.

Хід уроку:

І. Організаційний момент

Слово вчителя:

Сьогодні ми зробимо ще один крок
В країну прекрасну, країну чудову,
Що нас так чекає й збагачує мову.

А епіграфом до нашого уроку стануть слова Антонини Каніщенко:         

Вивчайте мову українську – 
Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну…

ІІ. Актуалізація і корекція опорних знань учнів

Слово вчителя

1. Сьогодні у нас незвичайний урок. Для того щоб  він  був успішним, проведемо «Мозковий  штурм»:

1. Який розділ підручника ми вивчаємо?
2. Що  вивчає  морфологія?
3. Скільки  в  українській  мові   частин  мови?
4. На  які  групи  вони  поділяються?
5. Які  частини  мови  належать   до  самостійних?  Чому  їх  так  називають?
6. Які частини  мови  належать   до   службових?  Яку роль  вони  виконують?
7. Яка  частина  мови  належать   до  окремої  групи?

2. Опрацювання опорного плакату “Дерево морфології”

Розділ науки про мову, морфологію, можна уявити деревом, його гілки - частинами мови, листя на гілках – словами.

Давайте розглянемо наше дерево, наведемо приклади слів на кожну з частин мови.  (Діти перелічують усі частини мови і,  наводячи приклади, приклади причіплюють їхні назви на гілки)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Вправа «Настрій»

• Який у вас сьогодні настрій? (святковий, веселий, радісний, тривожний, сумний, схвильований)
• А яка обстановка повинна зараз бути на уроці, щоб ви змогли засвоїти нову тему? (Робоча, активна….)
• На які питання відповідають ваші слова-відповіді?
• Як ви думаєте, про яку частину мови ми будемо говорити на цьому уроці?

(Діти визначають тему уроку,  учитель записує на дошці. )

ІV. Сприймання й засвоєння учнями навчального матеріалу

Учитель. У сім’ї матері Морфології сталося нечуване - посварилися між собою рідні брати Іменник і Прикметник. Кожен з них хотів довести, що він – головний, та так і не дійшли вони згоди. Тоді Прикметник утік у казковий ліс Знання. Поки він біг стежкою, залишав підказки на шляху, які допомогли б його знайти.

Усі частини мови дуже засмутилися втечею брата і швидко кинулися на його пошуки, хоча їм це, на жаль, не під силу. Та Іменник не визнавав, що був не правий і залишився сидіти вдома, тому завдання знайти для матері її сина Прикметника лягло на плечі учнів нашого класу. Скажіть, чи допоможемо ми в пошуках?

Учні. Так, але де ж його шукати, ми ж поки нічого не знаємо про прикметник?

Учитель. Малий пустун залишив нам послання, які допоможуть у пошуках. А за правильні відповіді ви отримаєте листочки з дерев заповітного лісу. Рушаймо в похід!

(Слайд №1.  Фото лісу)

Подивіться, як багато дерев! Скажіть, які вони?

(Діти називають ознаки дерев) Зелені, високі, розлогі, старі, молоді, низькі, пишні, тихі і т.п.

Учитель. Ось ви і розгадали першу підказку прикметника, назвавши ознаки предметів. Перед вами лежать маршрутні листки, на яких ми будемо записувати висновки, яких дійшли, виконавши завдання.

Запишіть. Прикметник називає ознаку предмета.

 (Слайд №2)

Гра «Визбирувач»

Заходимо в ліс. А тут панує зачарована тиша. З’являється наступна підказка. Це прикметник хоче, щоб ми виписали з тексту слова, які називають ознаку предмета.

(Слайд №3. Текст проектується на дошку, діти виписують прикметники)

Ліс ще дрімає в передранішній тиші... Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою. Тихо навкруги, мертво... Лиш де-не-де прокинеться пташка, непевним голосом обізветься зі свого затишку. Ліс ще дрімає... а з синім небом вже щось діється: воно то зблідне, наче від жаху, то спахне сяйвом, немов од радощів. Небо міниться, небо грає усякими барвами, блідим сяйвом торкає вершечки чорного лісу... Стрепенувся врешті ліс і собі заграв...

Учитель. Зачитайте, будь ласка, текст і прокоментуйте, які слова і чому ви виписали.

Учні.(зачитують виписані слова). Всі ці слова відповідають на питання який? яким? якого?

Учитель. Так, це питання прикметника, поставивши їх до слова, можна визначити пустунчика Прикметника в реченні. Ось чого від нас хотів неслухняний братик. Запишіть питання в маршрутні листки.

(який? яким? якого?)                    

(Слайд №4.)

Якщо уважно прислухатися, можна почути шепіт казкових істот, які живуть у хащах.  Погляньте, он там білка! Яка вона?

(Слайд №5. Білка)

(руда, пухнаста, весела, швидка, спритна)

А там їжак біжить стежкою й перекочується. Який він?

(Слайд №6. Їжак)

(колючий, малий, лякливий, казковий).

Подивіться на зайченя, як весело маленькому! Яке воно?

(Слайд №7. Зайченя)

(сіре, полохливе, непосидюче, красиве, довірливе)

На що натякає нам Прикметник, посилаючи цих звірів. Що ми можемо визначити, поставивши питання який? яка? яке?

Учень. За цими питаннями ми можемо визначити рід прикметників:

Який? – чоловічий,
Яка? – жіночий
Яке? – середній.

Учитель. Запишіть собі в маршрут: Прикметники мають рід:

який? – чоловічий, яка? – жіночий, яке? – середній.

(Слайд № 8.)

Та зверніть увагу, що ця частина мови може й змінюватися за родами. Прикметник нам і на це залишив підказки.

 Подивіться на дерево. У ньому застрягли слова. Змініть їх за родами і запишіть, що вийшло.

(Слайд №9.)

(на фоні дерева на слайді слова: красивий, міцний, далекий, високий) Діти записують і зачитують відповіді.

Учитель. Підніміть очі до неба! Скільки там птахів! Які вони?

(Слайд №10.)

(малі, співучі, веселі, барвисті)

Так, їх дуже багато. Прикметник вирішив показати нам, що може називати ознаку не тільки одного предмета, а й багатьох, отже, можуть вживатися як в однині, так і в множині.

Запишіть: Змінюються за числами: однина, множина.

(Слайд №11.)

Учитель. Тут у траві лежить клаптик паперу. На ньому записані всі відмінки, окрім кличного. Зверніть увагу, і питання відрізняються від тих, які ми ставимо до іменника. Це ж треба! Скучив Прикметник за братом, от і поставив його поруч із собою

(Слайд №12.) :

Н.в. день (який?) сонячний,
Р.в. дня (якого?) сонячного
Д.в. дню (якому?) сонячному
З.в. день (який?) сонячний
О.в. днем (яким?) сонячним
М.в. (на) дні (якому?) сонячному

А ось завдання для вас. Провідміняйте словосполучення, залишені для вас прикметником

Рідний брат (Діти відміняють, відповіді записують на листках)

(Слайд №13.)

Учитель. Що ми дізналися про прикметник? (може змінюватися за відмінками, узгоджується з іменником)

Здається, ми зовсім близько. Прикметник захопив материну хустину, вона тепер видніється серед дерев.

(Слайд №14.)

А тут ще одне завдання: Материна хустина. На яке питання відповідає прикметник материна? (Чия?)

На що хотів звернути увагу прикметник?

Учні: Що прикметник вказує на ознаку предмета або його приналежність. Давайте за його допомогою спробуємо відновити текст.

(Робота з деформованим текстом (Слайд №15.)

Завдання: замість крапок дібрати прикметники, визначити в них рід, число, відмінок.

Як хороше відпочивати на природі. Тут тебе оточує … трава, …квіти, … дерева. Око радує … краса.  Заслуховуєшся … співом   … пташок, сюрчанням … коників. А над тобою … небо. А на ньому пливуть … хмаринки. Виникає … бажання скочити на ці … кораблики й помчати кудись далеко-далеко. І так хочеться, щоб ніколи не скінчилася ця … казка.

Учитель. Ось ми й досягли мети! Прикметник, ми тебе знайшли! Виходь!

(З-за парти піднімається один із учнів, заздалегідь підготовлений)

Прикметник: Привіт! Я вас усіх вітаю, ви з гідністю виконали всі мої завдання, спробуйте зараз дати мені визначення як рідному синові матінки Морфології!

Діти: Прикметник – це самостійна частина мови, яка виражає ознаку предмета або його приналежність, відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?, змінюється за родами, числами, відмінками.

Прикметник. Ви забули про мою синтаксичну роль! Давайте запишемо речення і зробимо його  розбір.

Цікава, змістовна подорож привела вас у цей ліс.

Я в реченні найчастіше виступаю означенням, хоча можу бути і підметом, і присудком. Тільки про це ви дізнаєтеся трохи пізніше. Зараз я хочу повернутися додому. Мені так соромно за свою поведінку.

V.  Закріплення вивченого матеріалу

Учитель. Ми тобі допоможемо. Діти, створимо сенкан за зразком на дошці? (Слайд №16.)

Перший рядок – іменник
Другий рядок – два прикметники
Третій рядок – три дієслова
Четвертий рядок – просте речення
П’ятий рядок – влучний вислів про слово в першому рядку

Прикметник
Необхідний, зрозумілий
Надихає, поширює, означає
Прикметник робить мову яскравою
Брат іменника.

(Діти працюють над створенням сенканів)

Прикметник. Дякую за добрі слова. Я більше ніколи не буду сваритися з братами й засмучувати маму. А ви користуйтеся красивими словами у своєму мовленні, збагачуйте словник, нехай наша мова процвітає! До нових зустрічей!

VІ . Рефлексія

Учитель. Ось прикметник і повернувся до своїх рідних. А вам сподобалась подорож? Коли висловлюєте свої враження, то починайте словами:

• Мене захопило…
• Я дізнався…
• Мені сподобалось…
• Я хотів би додати…
• Мені хотілося дізнатися… 

(Слайд №17.)

VIІ. Підсумок уроку

Учитель. Отже, всі, хто хотів висловитись, сказали своє слово. Підрахуємо листочки, зароблені протягом уроку. Додаткові бали отримує наш герой – Прикметник – три листочки.

У кого найбільша кількість, отримують 12 балів, а в кого мало – можуть заробити вищу оцінку на наступному уроці.

VIIІ. Домашнє завдання

У щоденниках запишіть домашнє завдання:

(Слайд №18.)

• Вивчити визначення прикметника, його морфологічні ознаки і синтаксичну роль, &40 підручника;
• Виконати вправу 338 (письмово);
• Написати лінгвістичну казку «У пошуках Прикметника», використавши якомога більше прикметників у тексті.