Метод проектів на уроках української мови та літератури. Життєтворчі проекти

Нове життя нового прагне вчителя

Творчий вчитель - творчий учень. Інновації у сучасному житті. Нехай заслужено пишаються своїми великими відкриттями вчені, нехай гордяться своїми патентами винахідники, нехай не без підстав уважають свою місію особливою медики, священики, державні діячі, але коли до класу заходить педагог і розпочинається священне дійство, ім’я якому урок, кермо планети і доля людства, його майбутнє – саме в руках учителя (Борис Степанишин).

Майбутнє закладається в освіті, освіта тримається особистостями. Особистостями вчителів і учнів. Справжній учитель, як художник, добирає потрібну палітру барв, як музикант, створює емоційний настрій, як журналіст чи письменник, засвоює методи й прийоми письма. Основна місія педагога – виховання, соціальний захист, збереження індивідуальності. Учитель-майстер щораз відпрацьовує, шліфує свій урок, створюючи досконалі ритми і мелодію його. Саме тому в нинішніх умовах розвитку суспільства, освітніх процесів так важливо використовувати інновації.

Інновації (італ. innovatione – новина, нововведення) – нові форми організації праці та управління, нові види технологій, які охоплюють не тільки окремі установи та організації, а й різні сфери. Головною рушійною силою інноваційної діяльності є вчитель. Він організовує і стимулює навчальний процес, спрямований на розвиток особистості учня.

Актуальність теми «Метод проектів на уроках української мови та літератури. Життєтворчі проекти» визначило саме життя. Воно потребує активної творчої особистості, сформувати яку можна тільки впровадженням у педагогічну практику сучасних методів навчання і виховання учнів. Завдання вчителя полягає в тому, щоб молода людина під час роботи на уроці й у позаурочний час усвідомила реалії, які її оточують, і вміла знаходити шляхи розв’язання проблем. Такий підхід співзвучний концепції особистісно зорієнтованого навчання та виховання із проектною технологією.

Мета вивчення мови та літератури, за Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, - формування комунікативної й літературної компетенції, що базується на знаннях, уміннях пізнавального і творчого типу, соціальних навичках, світоглядних переконаннях. Спираючись на основні нормативно-правові документи, можна зробити висновок, що нині організація активного навчання, частино якого є проектна технологія, надзвичайно важлива.

Автор однієї із сучасних концепцій проектної освіти Н. Л. Ільїн пов’язує її з поняттями проектної культури й проектного творчого мислення. Особливістю проектної культури є прагнення генерувати нові ідеї, утілювати їх у нові творчі продукти. На думку О. Пометун, проектна технологія дає відповіді на запитання, як, яким чином (якими методами, прийомами, засобами) досягти поставленої мети, установлюючи порядок використання різноманітних моделей навчання.

Успіх у сучасному світі здебільшого визначається здатністю людини організувати своє життя як проект: знайти і залучити необхідні ресурси, намітити план дій і, здійснивши його, оцінити, чи вдалося досягти поставленої мети. Одним із найрезультативніших методів роботи, як показує практика, є проектування.

Проектування – ідеальна побудова практичного втілення того, що можливо, або того, що повинно бути.

Школа була і залишається чи не єдиним місцем, де кожна дитина має рівні права і можливості для розкриття своїх здібностей та їх розвитку. І саме метод проектів стає одним із пріоритетних, для того щоб створити школу мислення замість школи навчання.

Як педагогічна ідея метод проектів не є чимось принципово новим, але тривалий час його не згадували. Проте сучасні фахові журнали дедалі частіше пропонують матеріали, які свідчать про широке використання методу проектів. Можна стверджувати, що він еволюціонував, пристосувався до сучасних потреб суспільства, які вимагають від педагога зробити процес цікавим, розвивальним.

З огляду на це метою роботи є намагання шляхом поєднання найпростішої теорії і практики показати колегам-філологам необхідність, доцільність використання методу проектів у шкільній освіті, допомогти з’ясувати його практичні можливості, а також на основі власного досвіду продемонструвати дієвість методу, довести, що саме він дає можливість учневі виявити самостійність у плануванні, організації і контролі своєї діяльності.

Традиції у нашому житті є, є вони і на уроці, без них не обійтися. Але впровадження нових, нетрадиційних методів роботи – це підхід до якісно нової системи навчання, яка позбавлена формалізму, є творчою та гуманізованою, розрахованою на особистість. Якщо вчитель хоче, щоб його предмет був улюбленим для учнів, він просто зобов’язаний пробувати, шукати, експериментувати

Основна частина.
Метод проектів - шлях до самореалізації, самовдосконаленняособистості

Проектна діяльність зародилася ще за часів античності, коли зароджувався гуманізм як особливий тип світобачення. Це і є філософською основою методу проектів. До цього методу звертаються і в добу Відродження, і в епоху Просвітництва. Як педагогічна технологія метод проектів почав застосовуватися в США в кінці XIX - початку XX століття.

Теоретична основа цього методу була створена американським філософом Джоном Дьюї. Ідеї цього вченого мали величезний вплив на систему освіти XX століття. Понад тисяча статей і книг радикально вплинули на становлення сучасної американської та європейської освіти .

Але не тільки американські вчені стояли біля витоків створення цього методу. Його ще на початку XX століття використовували і російські, і українські вчені у шкільному і вузівському навчанні (наприклад, А.С.Макаренко, С.Т.Шацький, А.Г.Рівін). Метод проектів набув широкого використання в 20-их роках у Радянському Союзі. На жаль, непослідовність і непродуманість використання його призвели до неприпустимого зниження якості знань учнів. 1931 року рішенням ВКП (б) метод проектів був різко засуджений як буржуазний (хоча однією з причин того була елементарна відсутність педагогічних кадрів). Про метод проектів у СРСР забули аж до середини 80-х років, тоді як в Америці та Європі він активно й успішно використовувався.

В умовах нової культурної та соціальної ситуації метод проектів як педагогічна технологія потребує ґрунтовного вивчення. Педагогічні дослідження в галузі проектування ведуться багатьма вченими. Метод навчальних проектів у наш час переживає своє друге народження, адже він не тільки відповідає підходам до модернізації освіти в цілому і компетентісному підходу зокрема, - завдання методу збігаються і з вимогами особистісно орієнтованого навчання, педагогічних технологій, які набули поширення останніми роками.

Мета, завдання методу, його особливості

В основі технології лежить розвиток основних компетенцій: пізнавальних навичок учнів, уміння орієнтуватися у різних джерелах інформації , застосовувати на практиці отримані знання, виділяти проблеми й визначати шляхи їх розв'язання планувати, прогнозувати, аналізувати, зіставляти, порівнювати, оцінювати, робити висновки, виробляти особисту думку, презентувати результати проектної діяльності. Проектна технологія сприяє вихованню толерантності й комунікативності, адже передбачає роботу в групах,парах, вимагає, співробітництва учнів різного віку. Цей метод формує критичне та творче мислення учнів, а отже, відповідає основному завданню школи - вихованню соціально активної особистості, здатної до самовдосконалення.

«Я знаю, навіщо я навчаюсь, де і як я можу ці знання застосувати» - основна теза сучасного розуміння методу проектів. Тому цей метод підходить для роботи всім учителям-предметникам. ІЦо ж стосується викладання мови та літератури, то він надає учителеві безмежні можливості для виконання навчальних завдань і розвитку творчих здібностей учнів. Метод допомагає вирішити низку важливих питань: як підвищити грамотність і читацьку активність учнів; яким чином перетворити процес читання з обов'язку у різновид дозвілля; як «осучаснити» літературний твір, щоб учень побачив його актуальність і прилучився до вічних цінностей .

Захоплені проектуванням, учні отримуватимуть знання з основних мовних та літературних понять цікаво й нетрадиційно.

Варіантів проектів, над якими можуть працювати учні, - безліч. Але варто пам'ятати, що успішна реалізація технології проектного навчання стане можливою лише тоді, якщо вчитель організує відповідні педагогічні умови:

• створить проблемну ситуацію, яка дозволить сформулювати учням актуальну і цікаву тему для вивчення і дослідження;
• надасть школярам можливість обрати тему проекту, а також індивідуально або в групі планувати роботу, реалізувати свій проект;
• допоможе розподілити підтеми по групах, ролі та функції в групі;
• сприятиме виявленню в учнів пошукової активності в їх дослідницькій роботі:
• підтримуватиме й заохочуватиме різносторонній пошук інформації учнями, використання різних методів дослідження;
• консультуватиме учнів на всіх етапах роботи;
• організовуватиме підбиття підсумків проміжних етапів роботи;
• надасть учням можливість для самооцінки виконання ними проектів і роботи над ними;
• допоможе в організації презентації.

Якими ж якостями має володіти вчитель? На мій погляд, такими:

• професійними: знанням предмета, вірою в потенційну можливість дитини, здатністю створювати толерантні стосунки, педагогічною прозірливістю (здатністю визначати можливі ускладнення);
• особистими: високим рівнем соціальної відповідальності, прагненням до самоосвіти, оптимізмом, почуттям гумору, креативністю мислення;
• творчими: креативністю (спроможністю генерувати нові ідеї), інтуїцією (виявленням суттєвості), дивергентністю (здібністю мати кілька підходів до вирішення однієї проблеми), оригінальністю, асоціативністю (умінням проводити аналогії).

Юна особистість, створюючи свій життєвий проект, виявляє себе як стратег, тактик або ситуативіст відповідно до моделі, за якою живе. Тому вчителю важливо впроваджувати у життя ті проекти, в основі яких конструювання особистісних концепцій життя, досягнення в ньому успіху. Створюючи життєтворчі проекти, учні мають змогу здійснювати певні дії над душею, думками, поведінкою, способом життя, перетворюють себе для досягнення щастя, мудрості, досконалості, а здатність до самовдосконалення - один із складників успіху. І як очікуваний результат:

• свідоме ставлення до життя;
• поміркованість у прийнятті рішень;
• духовність;
• уміння узгоджувати бажання з обов'язками.

В основі життєтворчих проектів лежить критичне мислення. І від того, наскільки розвинене воно у дитини, залежить здатність її до життєтворчості.

Види проектів, етапи планування й проведення

Педагогічна література подає кілька типів проектів, які використовують у шкільному навчанні.

1. Дослідницькі проекти цілком підпорядковані логіці дослідження й мають структуру, наближену до справжнього наукового дослідження, або таку, що повністю відповідає йому (аргументація, актуальність теми, визначення проблеми, предмета та об'єкта дослідження, окреслення завдань, методів дослідження, джерел інформації. висування гіпотез, означення шляхів її розв'язання, обговорення отриманих результатів, їх оформлення).
2. Творчі проекти, які не мають детально опрацьованої структури діяльності учасників. Вона лише окреслена і розвивається відповідно до жанру і форми остаточного результату (спільна газета, твір, відеофільм, драматизація тощо).
3. Пригодницькі та ігрові проекти теж не мають чіткої структури. Вона визначається під час опрацювання учасниками проекту ролей,зумовлених характером і змістом проекту (історичні особи, вигадані герої,які імітують офіційні та ділові взаємини ).
4. Інформаційні проекти, зорієнтовані на збирання інформації, мають чітку структуру (мета, актуальність, методи отримання й обробки інформації, оформлення результатів та їх презентація).
5. Практично-організаційні, спрямовані на вироблення конкретної програми дій, методичних рекомендацій.

Проект може бути монопредметним, міжпредметним і надпредметним.

За кількістю учасників проекти поділяються на особистісні, парні, групові. За характером партнерських взаємодій між учасниками проективної діяльності - кооперативні, змагальні, конкурсні.

Методика виконання проектів передбачає:

• вибір теми або проблеми: теми може запропонувати вчитель або ж їх вибирає клас безпосередньо з тих пропозицій, які були запропоновані під час «мозкової атаки» ;
• планування проекту: вчитель і учень узгоджують усі складові процесу виконання проекту ( на який час він розрахований , які ресурси будуть використані, яким чином учні працюватимуть - групою чи поодинці);
• процес дослідження дії;
• результати чи висновки ;
• представлення результату роботи ;
• оцінювання результатів і процесу.

Виконання проектів має різні етапи, однак на всіх етапах необхідно наголошувати, що відповідальність учнів за їхнє навчання лежить на них самих. Це дуже ефективний спосіб співпраці у рамках узгодженої теми чи питання. Він вчить окреслювати мету, планувати (структурувати) роботу, оцінювати результати. Передбачає високу активність і незалежність виконавців проекту. (Додаток 1).

Метод проектів як складова особистісно зорієнтованого навчання

Аби бути успішним у житті, випускник сучасної школи повинен уміти самостійно працювати з великими обсягами інформації, критично і творчо мислити, бути комунікабельним. Сьогодні у педагогічній науці яскраво заявляє про себе особистісно орієнтований підхід, який забезпечує створення нових механізмів навчання і виховання та ґрунтується на принципах глибокої поваги до особистості, самостійності особи, врахування індивідуальності.

ОЗОН - це навчання, центром якого є особистість дитини, її самобутність, самоцінність. Це визнання учня головною фігурою всього освітнього процесу.

Підготовка і проведення уроків особистісно зорієнтованого спрямування для нас стало життєвою потребою. Учитель стає режисером, творцем уроку, на якому виступає в ролі актора-майстра, що тримає «глядацьку залу» в емоційній напрузі. А учні є співтворцями, співавторами уроку, на якому підвищується продуктивність праці гімназистів, поліпшується якість їхніх навчальних досягнень .

Уроки рідної мови та літератури з використанням технологій ОЗОН сприяють розвиткові критичного, аналітичного і творчого мислення учнів, у їхніх особистісних стосунках простежуються зміни і, що найважливіше, - позитивна динаміка рівня сформованості психічних процесів. Помітно знизилася тривожність школярів і посилилася внутрішня мотивація навчання, що позначається на підвищенні результатів навчальної діяльності.

Отже, навчання можна зробити цікавим! Нестандартний урок не забувається, бо, як вважав В. Сухомлинський, мислення дитини починається із здивування, а отже, є необхідність створити емоційну комфортність.

Яку ж форму (чи форми) роботи обрати? Цілісну систему навчальної діяльності учнів на уроці становлять фронтальна, індивідуальна і групова робота. У практичній діяльності шкільних педагогів поки що переважає фронтальне навчання. Хоча для розвитку особистості, формування життєвих навичок, яких вимагає сучасне суспільство від кожної людини, доцільно застосовувати такі форми і методи, технології і прийоми роботи, які збільшують пізнавальну активність, мотивують потребу самовдосконалення й самореалізації, підвищують інтелектуальний рівень, творчу ініціативу дітей.

Літературі у школі належить особлива, духовна роль, бо це передусім мистецтво, а не наука. Щоб мистецтво слова допомагало юні краще розуміти навколишній світ, формувало культуру життєдіяльності, спонукало до творчої реалізації, слід розширювати вибір оптимальних форм навчання, надаючи перевагу діалогічному спілкуванню, парним чи груповим формам роботи.

Реалізація методу проектів шляхом організації групової діяльності

Усі недоліки фронтальної та індивідуальної діяльності вдало компенсує групова. Це форма організації навчання в малих групах учнів, об'єднаних загальною метою, при опосередкованому керівництві вчителя і співпраці між собою. Педагог керує роботою кожного учня через завдання, безпосередньо втручається в роботу груп лише в тому разі, якщо у школярів виникають запитання і вони самі звертаються по допомогу. Групова діяльність не ізолює учасників один від одного, а, навпаки, дає змогу реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги, співпраці.

Школярам буває психологічно складно звертатися за поясненням до вчителя і набагато простіше - до ровесників. Психолого-педагогічні дослідження переконують, що групова робота :

• активізує пізнавальну діяльність школярів;
• налагоджує гуманні стосунки між ними;
• формує самостійність , уміння доводити і обстоювати свою позицію, а також прислухатися до думки товаришів;
• виробляє культуру ведення діалогу, відповідальність за результати своєї праці.

Групова робота як вид навчальної діяльності школярів багатофункційна, порівняно з іншими, має низку переваг:

• за той самий проміжок часу обсяг виконаної роботи набагато більший;
• висока результативність у засвоєнні знань і формуванні вмінь;
• виробляється вміння співпрацювати;
• конкретизуються мотиви навчання;
• розвивається навчальна діяльність (планування, самоконтроль, взаємоконтроль);

Саме в групі легко запроваджувати проектну діяльність, оскільки велика кількість учасників проекту, зокрема шкільного, лише заважає роботі. До того ж технологія групової роботи, як і проектної діяльності, передбачає розподіл обов'язків між членами групи, планування та виконання роботи, а потім звіт про результати діяльності.

Учителі української літератури найчастіше вдаються до роботи з тематичними проектами, у процесі створення яких функціонують групи «істориків», «біографів», «літературознавців», «літературних критиків», «краєзнавців», «фольклористів», « філософів», «мистецтвознавців», «читців».

Оцінювання результативності підготовленого проекту можна здійснювати за такими критеріями:

1. Ступінь самостійної участі у виконанні роботи.
2. Рівень реалізації теми проекту.
3. Вияв комунікативних умінь і навичок під час створення проекту.
4. творчий підхід до реалізації теми.
5. Уміння презентувати напрацювання.

Проектна діяльність на уроках української мови та літератури (практичні поради)

Із великим захопленням перечитую думки заслуженого вчителя України, вчителя-методиста Володимира Макаренка і бачу чимало спільного. Як і він, я у своїй роботі дотримуюся і традиційних вимог до уроку, і нового - такого, що зацікавить учнів, зруйнує стереотипи, трохи розслабить школярів. Навчання - це важка робота, тому не варто його перетворювати у гру. Але воно має бути цікавим. Просто в душу западають слова М.Побеляна:

Хочу йти, місити шлях ногами...
Просто хочу бути на землі...
А найбільше, щоб цвіли над нами
Зорі й зореняточка малі...

То як же зробити так, щоб дитячі оченята не сумували, а жаріли іскорками, щоб дітям хотілося йти на урок? Відповідь я отримала кілька років тому, коли прослухала кілька лекцій-порад у Рівненському ОІППО Наталії Подранецької, вчительки з Рівного. Слухала і думала: це ж і у мене є: і мої діти малюють ілюстрації до творів, ми теж створювали власне «кіно» (діафільм) після прочитання оповідань, віршів, казок, а скільки провели інсценізацій, заочних екскурсій. Щоправда, організація наша була не такою досконалою, а робота в групах не такою ефективною. Але ж і «папки успіху» робили, правда, не називали так. Тому дуже захотілося удосконалитися самій, допомогти у цьому дітям. І кілька років роботи над методичною проблемою дають свої певні результати.

Найкраще вдається проводити міні-проекти, бо більш тривалий просто не встигаєш реалізувати . Так, вивчаючи у 7 класі правопис прислівників, виконуємо «творче конструювання» (з майбутнім висновком-підсумком: чому, на основі чого той чи інший прислівник пишемо разом чи через дефіс).

І група: мимо хотіння – мимохіть, мимо ходити – мимохідь, у різні боки – урізнобіч;
II група: троє – утретє, мало – замало, нічий- внічию, не хотіти – нехотя.
III група: інший – по-іншому, юнак - по-юнацьки, другий - по-друге, наш - по-нашому

На уроках мови діти із задоволенням складають сенкани як твори-мініатюри (у парах чи індивідуально). (Додаток 2).

6 клас.

Світанок.
Тихий, рожевий.
Оживляє, надихає, очищає.
Як ним не милуватися!
Краса.
Новосад Марійка

Світанок .
Світлий, життєдайний.
Приходить, заспокоює, живе.
Можна спостерігати вічно.
Пробудження.
Защик Сергій

Вечір.
Теплий, заворожуючий.
Колише, гойдає, радує.
Стан моєї душі.
Мрія.
Сердюк Юліана

Ефективною є проектна діяльність на уроках літератури: «Юні літературознавці» досліджують та аналізують зміст твору; «Юні лінгвісти» визначають вивчені (відомі) художні засоби, використані в поезії, добирають синоніми, епітети до ключових словосполучень; «Юні художники» малюють картини (часто словесні, «оживляють»), які постали в уяві під час прослуховування вірша (пісні); «Юні фольклористи» записують прислів'я, приказки, що стосуються теми, порівнюють з іншими піснями, називають причини популярності твору.

Вивчаючи у 5 класі казку І.Франка «Фарбований лис», групуємося: «Теоретики» доводять, що «Фарбований лис» є літературною казкою, має національний колорит, прослідковують, чим вона відрізняється від народної; «Словесники» ведуть словникову роботу за змістом казки, пояснюють значення окремих слів, записаних у алфавітному порядку, добирають синоніми до запропонованих слів; «Практики» працюють над характеристикою головного героя, досліджують авторське ставлення до нього; «Художники» складають план казки, малюють чи «оживлюють» певний епізод, коментують свій вибір.

Чи не зразок проекту - оформлення кабінету, і не просто мови чи літератури, а тематичного? З дитинства люблю багато читати, тому не байдужа до творчості Лесі Українки. І от з'явилася думка оформити кабінет, давши йому ім'я «Лесина світлиця». Поділилася ідеєю з дітьми (на той час це були одинадцятикласники). Їм сподобалося, зразу ж і визначили раду кабінету, куди увійшли учні різних паралелей, склали перспективний план роботи над проектом, адже за рік задуму не здійснити. Кілька років тому ми класом відвідали с. Колодяжне, музей-садибу Лесі Українки. Надзвичайно сподобалося панно, присвячене «Лісовій пісні». Одинадцятикласниця Король Оля запропонувала намалювати мініатюру в класі. Захопилися всі. Зараз споглядаю нашу «картину», якою милуються мої п'ятикласники, а у «підтексті» ще довго бачитиму тих, хто малював, подавав ідеї, сперечався .

Протягом двох тижнів зібрали тематичний фотоматеріал (світлини батьків, самої Лесі Українки, карту подорожей, фото найближчих друзів), власноруч виготовили «міні-картини», прикрасили ними бокову стіну, додали чимало зелені (квіти виростили самі протягом навчання); хлопці запропонували сплести тин - і ось за два тижні він у кабінеті, прикрашений штучними соняшниками, рушниками. Розпочали збір літератури про Лесю Українку, збірки її творів. Рада кабінету, на диво, дружно співпрацювала з усіма гімназистами, значить, робота припала до душі. Зараз робота над проектом триває.

Із початком нового навчального року до гімназії прийшло багато п'ятикласників. Знайомство уже відбулося, відкриваються нові таланти. Спостерігаю за роботою дітей на уроці, читаю їхні думки у мініатюрах і розумію: у кінці року, зібравши найцікавіше, обов'язково видамо збірочку, авторами якої будуть самі діти, художниками також. Коли запитала, чи хочуть цього діти, зрозуміла: запитання зайве, на мене дивились очі-жаринки, які заяскріли вже, а значить, і цей проект має право на життя .

Кілька років поспіль разом із шкільним бібліотекарем М.М.Онищук запропонували дітям створити Клуб любителів книги «Дивосвіт». Думали, безперспективним буде проект, адже не всі діти з охотою беруть до рук книжку, аж ні! Помилилися. Бажаючих брати участь виявилося багато. Провели кілька занять, утворився більш-менш постійний колектив, проте щоразу приходять «новенькі», адже їм цікаво. Діти створили свій актив, самі обирають теми для розмови, а темами стають цікаві книжки. І хоч зустрічаємося ми не часто, це запам'ятовується.

Метод проектів, який досить часто застосовується у сучасній школі, сприяє створенню на уроці творчої атмосфери, у якій учень - не об'єкт, а насамперед творець власного «Я». Така робота виховує свідоме ставлення учнів до свого майбутнього, до громадського та суспільного життя країни. Створюючи проекти, діти свідомо пов´язують своє життя з життям суспільства в реаліях сьогодення.

Метод проектів стимулює дослідницькі вміння і навички учнів, які передбачають використання допоміжної літератури, комп´ютерних інформаційних джерел – бажання і вміння орієнтуватися в інформаційному просторі.

Метод проектів стимулює учнів до самостійного здобування знань, виховує самостійність учнів у пізнавальній діяльності, заохочує розвивати власну особистість, пристосовуючи до вимог життя.

Як застосовувати даний метод на практиці? Пропоную розробки уроків української літератури.

Тема: Літературними вулицями древнього Дубна.

Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю письменників, чиї імена носять вулиці міста; через художнє слово передати дітям красу, силу почуттів авторів, удосконалювати навички виразного читання поетичних творів, уміння працювати в групі й презентувати результати своєї діяльності; продовжувати розвивати навички зв'язного викладу матеріалу, здатність учнів «проникати» в духовний світ письменника, уяву, вміння самостійно робити висновки, творчі здібності, спостережливість, культуру усного та писемного мовлення, логічне та образне мислення, уміння давати власну оцінку почутому; спонукати дітей до пошукової діяльності. самостійної роботи; виховувати почуття національної гордості, любові до рідної землі, мистецької спадщини, взаємоповагу.

Цілі: Учні знатимуть цікаву інформацію про рідне місто, імена 3-4 авторів, назви їхніх творів і зміст, тему, основну думку.

Учні вмітимуть сформулювати бачення творчого обличчя митця, піднятих проблем, виразно читати поезії, коментувати їх, співпрацювати в групі, вчитися бачити найголовніше ,найсуттєвіше у вивченому матеріалі, презентувати результати власної діяльності, бути толерантним до думок однокласників.

Тип уроку: захист проекту.

Форма уроку: інтегрований (українська література, музика).

Методи, прийоми та форми роботи: робота в групах, самостійна робота, дослідження, гронування, складання сенканів, «світлофор», «мікрофон», «незакінчене речення».

Обладнання: виставки творів І. Шевченка, Марка Вовчка, Петра Вишневського, В.Івасюка; слайди (відео) про творчість митців, карта-схема шляхів-мандрівок Т.Шевченка, малюнки до творів майстрів слова, пам’ятки «Як працювати у групі», «Як складати сенкан», рефлексійна анкета.

Випереджувальне завдання: повідомлення учнів про творчість Т. Шевченка, В. Івасюка, П. Вишневського, Марка Вовчка, виразне читання обраних учнями поезій, інсценізації за творами (на вибір дітей), карта-схема шляхів-мандрівок Т.Шевченка.

Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку. ( Маленькі сердечка різних кольорів діти принесли з дому. Маленькі сердечка - рідному місту. Вчитель роздає 4 великі серця кожній групі, учасники груп прикріплюють на велике свої маленькі сердечка ( залежно від настрою) і вивішують навколо зображення міста ).

Вчитель. Чотири великі серця із багатьма маленькими будуть битися сьогодні в такт, віддаючи шану рідному місту Дубну, талановитим людям, чиї імена носять наші вулиці. Чи зміниться колір сердечок у кінці уроку? Побачимо.

2. Актуалізація суб’єктного досвіду.

Вчитель читає вірш про Дубно.

• Якою ви уявляєте людину, що його написала?
• Чи прагнете стати справжніми свідомими українцями? Що для цього треба? ( Відповіді учнів ).

II. Цілевизначення і планування.

1. Повідомлення мети і завдань уроку (тему визначають учні самі, оформлюють поетично).

2. Узгодження цілей уроку з учнями (доповнення дітей за потреби).

Доповніть цілі уроку, продовжуючи речення:

• На уроці я хочу почути, дізнатися про..
• Мені цікаво було б...
• Маю наміри...
• Сподіваюся відкрити для себе ...
• Думаю, робота на уроці буде цікавою, бо...

III. Опрацювання навчального матеріалу.

Робота над темою уроку. Захист проектів.

Проблемне питання:

• Чи варто пам’ятати в наш нелегкий час, чиїм іменням вулиці назвали?

Слово вчителя про завдання, які стояли перед учнями протягом 3 тижнів. (Діти розташовуються згідно сформованих раніше груп).

Вчитель. Непростим був шлях, який ви обрали собі у досягненні мети. Вагалися, сперечалися, переконували... Хочеться зрозуміти, чому саме таким став ваш вибір. Кожна група представлятиме відому постать, ім’я якої носить вулиця нашого міста. Ви будете не просто слухачами, а й творцями. Бо, слухаючи уважно, складатимете сенкани, присвячені поету, письменнику. Усі працювали натхненно, тож прийшов час презентацій. Перед вами є пам’ятки-нагадування, як працювати в групі, складати сенкани. Всі ми любимо мандрувати. Тож вдалої і цікавої подорожі тихими вуличками древнього Дубна.

Презентація І групи. «Вулиця ім. Т. Шевченка». «Доторкнуся словом до поета ...»

1. Виступ екскурсовода-доповідача про шляхи-мандрівки Т.Шевченка Україною.
2. Виступ «місцевого» екскурсовода про вулицю ім. Т. Шсвчснка, її визначні місця.
3. Виступ учнів-декламаторів поезій Кобзаря(на вибір учнів ).

Презентація II групи «Вулиця ім. П. Вишневського». «Пам’яті свіча».

1. Виступ учня-життєзнавця про відомого місцевого поета (відеозапис інтерв’ю з бібліотекарем дитячої міської бібліотеки).
2. Слово запрошеній гості (вдові поета або члену сім’ї Вишневській Р.С).
3. Виразне читання поезій митця(на вибір учнів).

Презентація III групи «Вулиця ім. Марка Вовчка». «Її величність Жінка...»

1. Розповідь «біографів» про життєвий і творчий шлях відомої письменниці.
2. Інсценізація уривків із творів Марка Вовчка (за вибором учнів).

Презентація ІУ групи «Вулиця ім. В. Івасюка». «Моє життя - обірвана струна»

1. Слайд-шоу, присвячене поету-пісняру, у поєднанні із розповіддю про нелегке життя і творчість.
2. Виконання учнями улюблених пісенних творів В.Івасюка.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Складання сенканів у групах, зачитування зразків спільної роботи.
2. Відповіді на поставлене проблемне питання,.

V. Рефлексивно-оцінювальний етап уроку.

Підсумуймо, про що дізналися на уроці:

1. Чи досягли ми поставленої мети?
2. Чи справдилися ваші сподівання на урок?
3. Що ви відкрили для себе?

Робота над рефлексійною анкетою (роздаються на парти кожному). Повернення до кольорових сердечок (відстежити, чи зміниться їхній колір у кінці уроку).

Заповнення карток оцінювання. Поставити оцінку собі та назвати тих учнів, які працювали найкраще (на думку кожного).

Домашнє завдання (на вибір учнів).

1. Написати замітку до газети про урок, враження від нього.
2. Скласти власний вірш «Доторкнуся серцем до поета ...» або скласти твір-мініатюру «Моє місто - моя гордість».

Тема: Дитинство у творах українських письменників.

Мета: Розширити знання учнів про книгу, пробудити цікавість до популярних видань і образів літературних персонажів; виховувати бережливе ставлення до книги, бути толерантним до думок інших учнів.

Форма заняття: засідання клубу;

Обладнання: учнівські презентації, виставки творів В.Земляка, О. Довженка, В. Нестайка, Л. Куліша-Зінькова, малюнки до творів, вислови про дитинство (учнівські), улюблені іграшки, книжки.

Випереджувальне завдання: провести експрес-опитування старшокласниками серед учнів «Дитинство - це...», підготувати повідомлення про письменників, представити героїв їхніх творів.

І небо теплотою глибиніє,
І радість наливається в серця –
Сміються, бігають пустують, мріють
Малесенькі замурзані сонця.
В. Симоненко

Хід заняття

І. Організаційний момент.

З’ясування емоційної готовності учнів до заняття (технологія «Спіймай мій настрій»). Дітям пропонується попрацювати в парі і домовитися, хто почне свої дії першим. Далі школярі виконують дії, які каже вчитель.

- Посміхніться, «зніміть» посмішку зі свого обличчя долонею та «киньте» своєму сусідові. «Спіймайте» посмішку, «прикрасьте» нею своє обличчя.

ІІ. Оголошення теми і мети заняття.

Учитель. Сьогодні ми зібралися у дружньому колі не випадково, адже саме у квітні відзначають річницю з дня народження відомого дитячого письменника В. Близнеця, який подарував нам чародійний ліхтарик своїх творів. Світло його торкається і ще буде торкатися багатьох душ, навчати любити світ, у якому ми живемо.

Очікувані результати:

• ознайомитися із життям і творчістю «дитячих» письменників, новими героями;
• зацікавитися незнайомими книгами;
• бути толерантними до думок інших.

Узгодження цілей заняття.

Учитель. Клуб. Саме таку форму заняття ми обрали, адже тільки у клубі збираються люди, у яких спільні інтереси, яким цікаво разом. У нашому Клубі сьогодні ми теж зустрінемося (хоч і заочно) із цікавими людьми. Діти у нас різні за віком: 9 клас, 5-ий, 6-ий ... Ви самостійно згрупувалися ще до засідання, щоб кожен зміг виконати свою роль: зібрати інформацію про письменника, зрозуміти його героїв, представити все у Клубі, поділившись враженнями. Епіграфом нашого заняття є слова Василя Симоненка, із його творчістю ми будемо знайомитися у майбутньому. Про кого він нам розказав? Хто ж головні герої нашої зустрічі? (Відповіді дітей).

Так, говоритимемо про дітей, про дитинство. А що у вас асоціюється із словом «дитинство»? (Діти утворюють гроно «Дитинство»).

Отже, пора знайомитися (Додаток 2. «Пам’ятка «Як працювати в групі». У групах утворилися «дослідники-біографи», «актори», «художники»).

1. Представлення І групи (6 клас). Творчість «В. Близнеця».

«У маленькому степовому селі Володимирівці я побачив світ, далекі імлисті обрії, сиві полинові рівнини, що нагадували хмаристе небо і тонули в ньому. Небо й степ - оце й заполонило душу, все моє життя мабуть, до смертного часу. Степ, і небо, і спека, і курява на шляху, і хлопчачі далекі мандри — цього не забути ні вві сні, ні в лихоманці». Так згадував про своє перше подивування і захоплення світом неперевершений майстер слова Віктор Близнець.

Народився майбутній письменник 1933 року в с. Володимирівці на Кіровоградщині. Точна дата народження його не відома, бо у війну архівні документи згоріли, а мати лише пам’ятала, що її четверта дитина побачила світ напередодні Великодня в голодний 1933 рік. Тому, коли Віктор пішов до школи, у метриці записали приблизну дату — 10 квітня.

Письменників часто запитують, хто найбільше вплинув на формування їхньої свідомості й життя як літераторів. В автобіографії Віктор Близнець на це відповідає так: «... Одна людина була для мене і Шекспіром, і Котигорошком, і Сагайдачним. Це мій батько. Він для мене - жива історія з усім минулим, сучасним і прийдешнім. Він був для нас першою книгою, першою школою, відкривав для нас землю батьків... Для нас, малих, це було причастя до святині, до таїни нашого земного бога».

Поетично сприймаючи світ очима дитини, що живе у той прекрасний і неповторний час, коли все відкривається вперше: сповнене чудес довкілля, почуття відповідальності й гідності, дружби й любові, милосердя й вечорового смутку, - письменник написав в епіграфі твору «Звук павутинки»: «Присвячую цю книгу трав’яним коникам, хрущам, тихому дощеві, замуленій річечці - найбільшим чудесам світу, які відкриває нам дитинство. Тож здійснимо невеличку мандрівку сторінками його творів.

• Учні-актори. Виразне читання учнями уривка з повісті «Звук павутинки» «Сопуха».
• «Художники» розповідають про те, що «побачили», читаючи казкові повісті.

Учитель. А який же день народження без гостей? Ними на нашому святі будуть інші письменники, чию творчість представлять діти наступних груп.

2. Представлення ІІ групи ( 9 клас). «Творчість О. Довженка ».

• Виступ учнів-акторів (Уривки із повісті «Зачарована Десна»).
• Повідомлення «дослідників-біографів» про життєвий і творчий шлях письменника (із використанням слайдів ).
• Виступ «художників»

3. Представлення ІІІ групи ( 6 клас). «Творчість В. Нестайка».

• Виступ учнів-акторів. Інсценізація уривка із повісті «Тореадори із Васюківки».
• «Художники» разом із «біографами» розповідають про В.Нестайка і його героїв.

4.(Вбігають до зали найменші учасники - п’ятикласники у костюмах, які відповідають образам головних героїв творів Л. Куліш-Зінькова - поета-земляка із с. Кричильська Рівненської обл.).

Учитель. Це найменші наші гімназисти , незвичайно вони одяглися. Чому?

Учень дослідник-біограф. Ми дуже любимо вірші, а нещодавно познайомилися із поезіями Л.Куліш-Зінькова. Перші свої поезії він присвятив рідному селу, Поліссю, коханню, Вітчизні. Смішинки, байки молодого автора друкували у журналах «Перець» і «Крокодил». Нам вони теж сподобалися, і ось що з цього вийшло.

• Учні-актори читають вірші.
• «Художники» тут же в залі малюють на великому аркуші паперу героїв віршів. Малювати можуть і інші бажаючі.

Учитель. Ось і всі гості на сьогодні. Вони провели нас стежками дитинства власних героїв, поселивши на ваших обличчях усмішку, тепло. Вам сподобалася зустріч ?

Ми говорили про дитинство. «Розфарбуймо» це слово (діти прикріплюють поряд із написаним на дошці словом кольорові сердечка (коментар на технологічній картці). (Додаток 3).

III. Підсумок.

• Чого ж ви навчилися сьогодні ?
• Що зрозуміли ?
• Чи здійснилися ваші очікування ?

Учитель. На засідання Клубу ви приходите з улюбленими книгами. Настав час обмінятися враженнями один з одним, а ми свою роботу закінчуємо. (Діти залишаються на 15-20 хвилин, щоб розповісти один одному про улюблену книжку .

Висновки. Метод проектів – нагальна потреба нашого часу

Актуальність порушеного у курсовій роботі питання підказало саме життя, адже метод проектів сьогодні вважається одним із перспективних видів навчання, оскільки створює умови для творчої самореалізації учнів, підвищує мотивацію для отримання знань, сприяє розвитку їхніх інтелектуальних здібностей, формує в учнів життєві компетентності. Важливою характеристикою проектної діяльності є активна позиція учня і реалізація принципу «Вчитись діючи». Адже саме під час проектування учень вчиться визначати мету діяльності, планувати, відкриває для себе нові знання, експериментує, обирає шляхи, ставить завдання, реалізовує свої можливості, досліджує, думає, створює, діє.

Ввічливість, здатність до емпатії, повага до людей, щирість у стосунках з ними, чутливість – ці якості як очікувані результати проектної діяльності означають формування в учнів полікультурної компетентності.

Проектна технологія дає змогу застосувати активні та інтерактивні методи орієнтації учнівської молоді на духовні цінності українського народу. До того ж уроки української літератури в часи духовного спустошення, байдужості, браку любові , відсутності мрій і планів на майбутнє , марнування часу , безсоромного споживацтва є засобом залучення школярів до загальнолюдських цінностей.

Вміння використовувати у своїй педагогічній діяльності метод проектів – це показник високої кваліфікації вчителя, його прогресивної методики навчання та розвитку школярів.

Отже, використання методу проектів на уроках української мови і літератури невичерпне. Саме тому ця методика є дуже перспективною в наш час. Участь у проектній діяльності дає змогу самореалізуватися як педагогу, так і учневі, розкрити творчий потенціал усіх учасників. Проект дозволяє вийти за традиційні межі уроку, змінити стосунки між учнями та вчителем, підвищити самооцінку школяра.

Використання поданого методу допомагає сформувати ключові компетенції учня. Навряд чи можна перелічити всі переваги методу проектів. Проте саме на них мають спиратися педагоги сучасної школи.

Додаток 1

№ з/п	Етапи діяльності	Зміст діяльності	Способи організації взаємодії	Учні	Вчитель
1	Підготовка	визначення теми і мети проекту	навчальний діалог	обговорюють, шукають інформацію	оголошує задум, мотивує, допомагає у постановці завдань
2	Планування	а) визначення джерел, засобів збору, методів аналізу інформації, засобів представлення результатів; б) установлення критеріїв оцінки результатів і процесу.	Спільне визначення мети діяльності	формують завдання і виробл яють план дій	коректує, пропонує ідеї, висуває пропозиції
3	Виконання	добір навчального матеріалу	спостереження	збирають інформацію	спостерігає, непрямо керує діяльністю
4	Виконання	створення дітьми навчального дидактичного матеріалу	підготовка проекту	аналізують інформацію	коректує, спостерігає, радить
5	Презентація	захист проектів та колективний аналіз	спільне обговорення	презентують проекти	обговорює разом із дітьми

Додаток 2

Пам’ятка «Як складати сенкан»

1-ий рядок має містити слово, яке позначає теми (звичайно, це іменник).
2-ий рядок – це опис теми, який складається з 2-х слів (прикметники).
3-ій рядок визначає дію, пов’язану з темою; три слова (дієслова).
4-ий рядок є фразою, яка складається з 4-х і виражає ставлення до теми, почуття з приводу обговореного.
5-ий рядок – одне слово; у ньому висловлюються сутність теми, ніби робиться підсумок. Слова не повинні повторюються і бути спільно корегованими.

Додаток 3

Технологічна картка «Кольори, їх значення»
Червоний – піднесеність
Жовтогарячий – радість
Жовтий – приємність
Зелений – спокій
Синій – сум
Фіолетовий – тривожність
Чорний – незадоволення