субота, 9 квітня 2016 р.

Виховна система класу. Розвиток творчої особистості учня

Мета сучасного освітнього процесу — не тільки надати ґрунтовні знання з різних предметів, а й сформувати необхідні компетенції, формувати громадянина, патріота; інтелектуально розвинену, духовно і морально зрілу особистість, готову протистояти асоціальним впливам, вправлятися з особистими проблемами, творити себе і оточуючий світ.
Мета роботи: формування морально-духовної, життєво компетентної, вільної, творчої, відповідальної особистості, що сповідує демократичні, гуманістичні цінності, здатної до саморозвитку, успішної самореалізації у сучасному житті та змінювати на краще себе і навколишній світ, життєво компетентної.
Актуальність роботи: розбудована виховна система класу «Цілісний розвиток творчої особистості учня на засадах загальнолюдських, загальнокультурних і національних цінностей», в центрі якої є людина як найвища цінність, в якій значна увага приділяється сприянню цілісного розвитку індивідуальності учня, вихованню людини як творця свого життя та оволодіння кожним учнем системою ціннісного ставлення до соціального і природного довкілля та самої себе на засадах загальнолюдських, загальнокультурних і національних цінностей.
За інноваційним потенціалом досвід роботи є комбінаторно-моделюючим. На основі творчого конструктивного поєднання багатого досвіду видатних педагогів, філософів Г. Сковороди, К. Ушинського, Я. Корчака, С. Русової, В.Сухомлинського, М. Стельмаховича, В. Оржеховської, педагогів-практиків Одещини Т. Шуляк, Е. Демченко, О. Акімової, С. Химич, Л. Крецул, І. Сторощук, Т. Шевченко, І. Шумовецької та інших створена виховна система класу, яка спрямована на цілісний розвиток і соціалізацію учнів на засадах загальнолюдських, загальнокультурних і національних цінностей, створення виховного простору життєдіяльності учнівського колективу, кожної дитини через ціннісні пріоритети.
Вступ
Процес становлення незалежної демократичної України з її прагненням стати повноправним членом європейської спільноти передбачає всебічне утвердження в суспільному та індивідуальному бутті цивілізованого життя на основі загальнолюдських цінностей та духовних, моральних і культурних засад життя українського народу. Тому стрижнем сучасної державної освітньої політики є людина як особистість. Мета сучасного освітнього процесу — не тільки надати ґрунтовні знання з різних предметів, а й сформувати необхідні компетенції, формувати громадянина, патріота; інтелектуально розвинену, духовно і морально зрілу особистість, готову протистояти асоціальним впливам, вправлятися з особистими проблемами, творити себе і оточуючий світ. Сьогодні набирає сили тенденція гармонійного поєднання інтересів всіх учасників виховного процесу:
  • вихованця, котрий прагне до вільного саморозвитку і збереження своєї індивідуальності;
  • суспільства, зусилля якого спрямовуються на моральний саморозвиток особистості;
  • держави, зацікавленої у тому, щоб діти зростали громадянами-патріотами, здатними забезпечити країні гідне місце у цивілізованому світі.
Не забуваймо, що рушій суспільства - творча людина, кожна на своєму місці. Якщо ж її можливості не реалізовуються, якість життя падає. Тож, культуру нації творить культура особистого духу.
Система виховної діяльності класу
Намагаючись знайти неординарний шлях вирішення цього питання розбудована виховна система класу «Цілісний розвиток творчої особистості учня на засадах загальнолюдських, загальнокультурних і національних цінностей», в центрі якої є людина як найвища цінність, в якій значна увага приділяється сприянню цілісного розвитку індивідуальності учня, вихованню людини як творця свого життя та оволодіння кожним учнем системою ціннісного ставлення до соціального і природного довкілля та самої себе на засадах загальнолюдських, загальнокультурних і національних цінностей.
Провідна ідея виховної системи класу школи ІІ ступеню - формування морально-духовної, життєво компетентної, вільної, творчої, відповідальної особистості, що сповідує демократичні, гуманістичні цінності, здатної до саморозвитку, успішної самореалізації у сучасному житті та змінювати на краще себе і навколишній світ, життєво компетентної.
Модель виховної системи класу розроблена з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей, що дало можливість сформувати в учнів бажаний образ випускника середньої школи, цілі, основні напрямки життєдіяльності нашого класного колективу.
Зміст виховної мети класу втілений у розробленій моделі портрету учня.
Портрет гуманної, високодуховної, інтелектуальної, творчої, здорової особистості, яка:
  • проявляє почуття власної гідності (повага до себе і інших), національно свідома, сповідує демократичні, гуманістичні цінності;
  • має власну громадянську позицію, високі морально-етичні якості, толерантна у всіх життєвих ситуаціях;
  • відповідальна за своє здоров’я, володіє системою ціннісного ставлення до соціального і природного довкілля та самої себе;
  • шанує культурну спадщину українського народу, сприймає інші культури;
  • володіє високою культурою в різних її проявах: культура знань, культура творчої діяльності, культура здоров’я, культура спілкування, культура самовизначення;
  • розвиває особистісні здібності, обдарування, таланти, здобуває художньо-естетичну освіченість;
  • виробляє активну життєву позицію, здатна адаптуватися в сучасних умовах.
Виховна система класу спрямована на вирішення основних педагогічних завдань:
  • розвиток духовного, фізичного, психічного, соціального здоров’я особистості учня, відкритої до сприйняття інших культур, що цінує свободу, поважає людську гідність та індивідуальність, володіє навичками самопізнання, самокорекції, самовиховання;
  • створення комфортного виховуючого середовища особистісного розвитку учня, що забезпечує розвиток природних здібностей, його соціального захисту та соціалізації, виховання учня як члена суспільства, патріота і громадянина своєї Батьківщини, формування вміння жити в колективі, рахуватися з думкою колективу;
  • підвищення рівня всіх видів діяльності учнів на засадах загальнолюдських, загальнокультурних і національних цінностей, поєднання всіх видів діяльності учнів, педагогів і батьків з метою створення максимально сприятливих умов для розвитку спільної творчості;
  • створення умов для інтелектуального, комунікативного, естетичного і фізичного самовираження, самоствердження особистості школяра;
  • забезпечення у співтворчості, партнерстві педагогів, учнів, батьків гармонізації взаємин у «трикутнику»: вчитель – учні – батьки.
Складові виховної системи класу
  • Організація життєдіяльності класу за програмою «Я – творча особистість» («Творимо Всесвіт у собі», «Шукаємо гармонію зі світом», «Здорова людина - здорова нація», «Удосконалюємо себе щодня», «Виховуємо себе як частину суспільства», «Гармонія душі і тіла», «Я – частинка природи»).
  • Освітньо-виховна робота, тренінги для учнів класу щодо формування духовно-моральних якостей, громадянської активності та профілактики шкідливих звичок, формування навичок здорового і безпечного способу життя, підготовки до діяльності учнів-волонтерів.
  • Система учнівського самоврядування класу.
  • Участь учнів класу в суспільно-політичному житті школи, села, району; проведення спільно з паралельними класами суспільно-політичних акцій, ток-шоу, зустрічей з владою, цікавими людьми села, району.
При розбудові виховної системи класу враховано головний чинник життя дитини - це виховне середовище - простір для взаємодії його учасників. Тому всі наші зусилля спрямовані на створення в класі комфортного психологічного клімату, в якому панують атмосфера довіри, прийняття кожного члена таким, який він є, терпимості, дружелюбності, психологічної підтримки, захищеності, щоб дитина стала відкритою, розкутою, впевненою в собі, не відчувала страху. Дуже важливо, щоб у дитини формувалось почуття успішності, свободи і захищеності, бо тільки тоді вона зможе вчитися любити людей, розуміти інших, бути вдячною, в неї формується потреба в саморозвитку і самовдосконаленні та повага до саморозвитку і самовдосконаленню інших.
Організація життєдіяльності класу за програмою «Я – творча особистість»
Основна мета програми «Я – творча особистість»:
  • цілісний розвиток особистості, її індивідуальних здібностей і талантів, забезпечення умов соціалізації, самореалізації, самоствердження, успіху;
  • формування творчої, працелюбної особистості;
  • прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій українців та інших народів;
  • здійснення соціального, соціально-рольового та психолого-педагогічного супроводу з метою формування життєтворчої компетентності учнів.
Виховання особистості, яка
  • має високі морально-етичні якості;
  • формує національну свідомість;
  • розвиває здібності, обдарування, таланти;
  • володіє високою культурою;
  • здобуває художньо - естетичну освіченість;
  • шанує культурну спадщину народу;
  • виробляє активну життєву позицію.
Програма «Я – творча особистість» включає сім стежин – основних напрямків ціннісного ставлення до себе та навколишнього світу:
  • Творимо Всесвіт у собі (розвиток ціннісного ставлення до себе).
  • Шукаємо гармонію зі світом (розвиток ціннісного ставлення до людей).
  • Здорова людина - здорова нація (розвиток ціннісного ставлення до свого здоров'я).
  • Удосконалюємо себе щодня (розвиток ціннісного ставлення до праці).
  • Виховуємо себе як частину суспільства (розвиток ціннісного ставлення до суспільства і держави).
  • Гармонія душі і тіла (розвиток ціннісного ставлення до мистецтва).
  • Я – частинка природи (розвиток ціннісного ставлення до природи).
1 стежина. Творимо Всесвіт у собі
(розвиток ціннісного ставлення до себе)
Мета: формувати вміння учнів цінувати себе як носія фізичних, духовно-душевних та соціальних сил, громадянської відповідальності, активності та свідомості, гідності та обов’язку.
Завдання:
  • розвивати культуру пізнання свого внутрішнього світу, здатність до самопізнання, самооцінки та саморозвитку;
  • розвивати вміння об’єктивно оцінювати свою данність, зовнішність, тілобудову, поставу;
  • розвивати рухові здібності, фізичну витривалість, високу працездатність, вольові риси;
  • турбуватися про безпеку власної життєдіяльності, стан свого здоров’я;
  • формувати корисні звички, вести здоровий і безпечний спосіб життя.
Форми роботи: класні години, бесіди, колективні творчі справи, анкетування, диспути, акції, конкурс малюнків і плакатів та інші.
Виховні заходи спрямовані на формування у підростаючої особистості вміння цінувати себе як носія фізичних, духовно-душевних та соціальних сил, громадянської відповідальності, активності, свідомості, гідності, обов’язку; розвиток високої працездатності, вольових рис, корисних звичок, вміння оцінювати стан свого здоров’я, турбуватися про безпеку власної життєдіяльності; сприяти формуванню реалістичної «Я - концепції», готовності та здатності до самовдосконалення, конструктивної самокритичності.
Проведено такі заходи: класна година «Я – особистість», КТС «Пізнай себе», «Психологія спілкування», дискусія «Який я? Ким стану?», бесіда «Світ моїх захоплень », конкурс малюнків і плакатів «Я люблю життя, а ти?», години спілкування «Я людина, яка …», акція «Скарбничка добрих справ», анкетування «Чи хороший я друг?», «Друзі про мене» та інші.
2 стежина. Шукаємо гармонію зі світом
(розвиток ціннісного ставлення до людей)
Мета: виховувати чуйність, чесність, правдивість, працелюбність, почуття гідності є, милосердя, толерантність, миролюбність, доброзичливість, готовність допомогти іншим, делікатність, тактовність.
Завдання:
  • розвивати вміння співпрацювати з іншими;
  • формувати здатність прощати і просити вибачення, протистояти виявам несправедливості, жорстокості.
Форми роботи: тиждень правових знань, моніторинги, організація роботи з учнями, які мають девіантну поведінку, психологічні дослідження, бесіди, виховні години, робота групи волонтерів, День людей похилого віку, тиждень толерантності, урок милосердя, акції, тренінги, зустрічі з людьми похилого віку, складання родового дерева та інші.
Виховні заходи спрямовані на виховання чуйності, чесності, правдивості, працелюбності, справедливості, гідності, милосердя, толерантності, миролюбності, доброзичливості, готовності допомогти іншим, обов’язковості, добросовісності, ввічливості, делікатності, тактовності; вміння працювати з іншими; здатності прощати і вибачатися, протистояти виявам несправедливості, жорстокості.
Проведено такі заходи: акції «Від серця – до серця», «Милосердя», тренінг «Дружба у нашому житті», допомога ветеранам, догляд за могилами загиблих воїнів, тиждень духовності, тиждень толерантності, родинне свято «Я в колі сім’ї», виховна година «Дивись, не забудь – людиною будь!», урок милосердя «Доки маємо час - усім робімо добро», практичне заняття «Тонкощі етикету» та інші.
3 стежина. Здорова людина - здорова нація
озвиток ціннісного ставлення до свого здоров'я)
Мета: забезпечити формування навичок здорового і безпечного способу життя учнів, навчити зберігати та зміцнювати здоров’я школярів, батьків.
Завдання:
  • формувати знання про особливості свого здоров’я, навички дотримання правил особистої гігієни;
  • проводити профілактику різних захворювань, формувати навички здорового способу життя;
  • формувати свідоме протистояння шкідливим звичкам.
Форми роботи: місячник профілактики шкідливих звичок, робота групи профілактики, щорічна учнівська спартакіада, спортивні загальношкільні змагання, зустрічі з лікарями, перегляд відеофільмів, бесіди, діагностичні дослідження, акції, тренінги, виховні години, ведення «Сторінки здоров’я» у класному журналі, випуск санбюлетенів та інші.
Виховні заходи спрямовані на формування у підростаючої особистості вміння цінувати себе як носія фізичних та духовних сил, формування фізичної активності; розвиток рухових здібностей, фізичної витривалості, високої працездатності, вольових рис, корисних звичок, постійної турботи про стан свого здоров’я, про безпеку власної життєдіяльності, здоровий спосіб життя; профілактику згубних звичок.
Проведено такі заходидень здоров’я та спорту, участь у щорічній учнівській спартакіаді, зустрічі з лікарями, тренінг «Твоє здоров’я – у твоїх руках», диспут «Чи модно бути здоровим?» перегляд відеофільмів, випуск класної газети «Геть спиртне, геть куріння! Ми – за здорове покоління».
4 стежина. Удосконалюємо себе щодня
(розвиток ціннісного ставлення до праці)
Мета: вдосконалювати профорієнтаційну роботу, знайомити дітей із світом професій, прищеплювати учням любов до праці, повагу до людей різних професій, розвивати творчі здібності, сприяти самовираженню, самовдосконаленню учнів.
Завдання:
  • формувати здатність ставити життєві цілі;
  • формувати вміння правильно оцінювати свої нахили та здібності;
  • формувати загальні трудові навички, навички самоорганізації, здатність до професійного і життєвого вибору.
Форми роботиМАН, олімпіади, День знань, творчі конкурси загальношкільного, районного та обласного рівнів; гурток «Цікава математика», предметні тижні, конкурси, трудові десанти, усні журнали, дослідження, ділові ігри, моніторинги, виховні години, зустрічі з людьми різних професій, екскурсії на виробництво, проектна діяльність у навчально-виховній роботі.
Виховні заходи спрямовані на усвідомлення соціальної значущості праці, розвиток потреби в трудовій активності, розвиток свідомого ставлення до праці, знайомство з працею людини у різних галузях економіки, формування здатності працювати у колективі, становлення професійних інтересів, творення реального образу «Я». Одним із наслідків трудового виховання і професійної орієнтації на цьому етапі є вибір учнем напрямку майбутньої трудової діяльності та відповідного йому профілю навчання у старшій школі.
Проведено такі заходиділова гра «Як навчитися цінувати і розраховувати час?», конкурс «Школа сльозам не вірить», участь у конкурсі «Кращий клас», дослідження «Знайомство із професією батьків», усний журнал «Трудова біографія моєї родини», психологічне дослідження «Мої здібності та таланти», участь у загальношкільному конкурсі «Таланти твої, гімназія», робота на пришкільній ділянці «Трудовий десант», організація чергування по школі, марафон робітничих професій, суботник «Чисте подвір'я», усний журнал «Мій товаришу підручник» та інші.
5 стежина. Виховуємо себе як частину суспільства
озвиток ціннісного ставлення до суспільства і держави)
Мета: формувати у дітей розуміння та сприйняття української ідеї: пошани до свого народу, його історії, мови та культури, готовності до захисту своєї Батьківщини, сприяння розбудові незалежної України; виховувати духовно-осмислене почуття патріотизму; поглиблювати і зміцнювати правові знання школярів, формувати культуру поведінки, активну життєву позицію в соціальній сфері.
Завдання:
  • розвивати усвідомлення особистістю своїх прав, свобод, обов’язків;
  • формувати свідоме ставлення до законів та державної влади.
Форми роботи: складання соціального паспорту класу, бесіди, анкетування, усний журнал, диспути, години спілкування, зустрічі з ветеранами війни та праці, з працівниками юстиції, брейн-ринги, участь у загальношкільному місячнику правових знань
Виховні заходи спрямовані на розуміння та сприйняття української ідеї: пошани до свого народу, його історії, мови та культури, готовності до захисту своєї Батьківщини, сприяння розбудові незалежної України; виховання духовно-осмисленого почуття патріотизму; впровадження циклу виховних заходів, спрямованих на усвідомлення особистістю своїх прав, свобод, обов’язків, свідоме ставлення до законів та державної влади.
Проведено такі заходи: конкурси «Я громадянин України», «Україна – мій рідний дім», конкурс-вікторина «Що ти знаєш про Україну?», акція «Моє село – окраса України», козацькі розваги «Козацькому роду нема переводу», день самоврядування, заочна мандрівка країнами Європи, конкурс «Права дітей у малюнках», зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни «Цього ніколи не забути», тренінг «Знай свої права, дитино!», годину спілкування «Я маю право…», «Тих днів не змовкне слава», брейн-ринг «На терезах Феміди», диспут «У чому сенс життя і щастя», анкетування «Чи знаєш ти свої права?» та інші.
6 стежина. Гармонія душі і тіла
(розвиток ціннісного ставлення до мистецтва)
Мета: розвивати широкий спектр почуттів, здатність збагнути та виразити власне ставлення до мистецтва; сприймати об’єкти довкілля як естетичну цінність, підвищувати рівень ерудиції в галузі мистецтва.
Завдання:
  • формувати особистість з високим рівнем духовної культури;
  • розвивати власний погляд на твори мистецтва, здатність радіти за інших.
Форми роботи: фестивалі дитячої творчості, пізнавально-розважальні вечори, тематичні конкурси плакатів і малюнків, зустрічі з людьми мистецьких професій, робота в гуртках, організація екскурсій до художніх музеїв, пам’ятників культури та архітектури, перегляд та обговорення науково-популярних фільмів, обговорення картин видатних художників.
Виховні заходи спрямовані на розвиток у підростаючої особистості широкого спектра почуттів, здатності збагнути та виразити власне ставлення до мистецтва. Важливим є сприймання об’єктів довкілля як естетичної цінності, збагачення ерудиції у галузі мистецтва (володіння системою елементарних мистецьких знань, понять, термінів, адекватне сприйняття художніх творів, творча діяльність у мистецькій сфері), власний погляд на світ, здатність радіти за інших як ознака духовної зрілості.
Проведено такі заходирольова гра «Світ моїх захоплень», заочна подорож «Архітектурні пам’ятки мого народу, конкурс малюнків «Природа рідного краю», екскурсії в Крим (Ханський палац Бахчисараю, Воронцовський палац), у столицю України місто Київ (Фрески Софіївського собору, архітектура Києво-Печерської Лаври, комплекс «Батьківщина-мати», скульптурна композиція засновникам Києва, пам’ятник жертвам Бабиного Яру, жертвам голодомору та інші об’єкти архітектури та культури) та інші.
7 стежина. Я – частинка природи
(розвиток ціннісного ставлення до природи)
Мета: виховувати дбайливе ставлення до довкілля, надати уявлення про необхідність збереження природи та про згубну роль людини в забрудненні довкілля, виховувати ціннісне ставлення до природи.
Завдання:
  • виховувати любов до природи, прагнення до її збереження та збагачення;
  • розвивати уміння протистояти шкідливим впливам соціального середовища, формувати високий рівень екологічних знань та культури;
  • розвивати розуміння своєї ролі в збереженні довкілля, готовність до зміни стилю свого життя заради захисту довкілля.
Форми роботи: походи, екологічні конференції, години спілкування, бесіди, диспути, екскурсії, конкурс малюнків, природоохоронні акції.
Виховні заходи спрямовані на усвідомлення функцій природи в житті людини; розвиток почуття особистої причетності до збереження природних багатств, на виховання відповідальності за них; здатності дитини гармонійно співіснувати з природою; критично оцінювати споживацько-утилітарне ставлення до неї, яке призводить до порушення природної рівноваги, виникнення екологічних криз; вміння протистояти проявам такого ставлення доступними способами.
Проведено такі заходи: одноденні походи, конкурс фоторобот «Природа і фантазія», інтелектуальна гра «Ерудит», екологічна конференція «Збережемо нашу Землю блакитною і зеленою», екскурсія в Софіївський парк міста Умані, в Нікітський ботанічний сад Криму та ботанічний сад міста Одеси, конкурси листівок на екологічну тему, участь у конкурсі екологічних бригад.
Діюча програма допомагає у плануванні виховної роботи з класом, охоплює майже всі сфери учнівського життя. Організація шляхів реалізації програми будується на особистісно зорієнтованій основі, передбачає формування загальнолюдських, загальнокультурних і національних цінностей у свідомості кожного вихованця.
Система учнівського самоврядування класу
На думку В.О. Сухомлинського, висока виховна ефективність взаємовідносин між особистістю і колективом досягається, якщо «це гуманні, людські взаємини між учнями, між вихователями і вихованцями, і на цій основі єдині поняття про добро і зло».
Унікальні виховні можливості учнівського самоврядування виявляються у створенні його членами простору для самореалізації, формуванню семи духовних цінностей учнівського самоврядування:
Такий підхід до розвитку учнівського самоврядування потребує плідної співпраці класного керівника з учнівським самоврядуванням і передбачає: відмову від адміністративного характеру управління, забезпечення поваги до особистості школяра, впровадження особистісно зорієнтованої творчої діяльності, що породжує у школярів потребу в організації самоврядування, прояву лідерських якостей, ініціативи, творчості. Дослідження свідчать, що така організація діяльності класу сприяє створенню комфортного психологічного мікроклімату, в якому панують творчість, дружні, товариські, довірливі стосунки між педагогами й учнями, захищеність школярів від приниження, звинувачень, докорів, створення духовно-інтелектуального тла діяльності колективу.
Структура учнівського самоврядування
Участь дитини в діяльності учнівського самоврядування дає їй можливість:
  • розвивати свої комунікативні, організаторські та лідерські якості;
  • реалізувати особистісний та творчий потенціал;
  • відчувати причетність до громадських та державних справ;
  • вчитися толерантності;
  • розширювати світогляд, своє інформаційне поле;
  • самовдосконалюватися та самореалізуватися як особистість;
  • формувати відповідальність, почуття колективізму;
  • реалізувати соціальні ініціативи, знайти своє місце у громадському житті.
Моніторинг стану рівня вихованості учнів
Черговий навчальний рік розпочинається з вивчення кожної особистості учня, рівня сформованості його особистісних цінностей і орієнтацій, інтересів, соціального оточення, рівня адаптованості з урахуванням того, що діти мають певні особистісні якості, риси характеру, темперамент, нахили.
Для забезпечення ефективної реалізації виховної системи класу постійно здійснюється діагностичне вивчення особистості, класного колективу, батьківської спільноти. Використовуються різні методи та прийоми: спостереження; анкетування, тестування; опитування; ранжирування; аналіз продуктів творчості; бесіди та інше.
Аналіз отриманих результатів враховується при плануванні виховної та корекційної роботи з учнями, батьками.
Так, для визначення ефективності проведеної роботи було здійснено порівняльний моніторинг рівня вихованості учнів класу за 3 роки. Аналіз моніторингу засвідчує, що зріс рівень їх суспільно-політичної і громадянської активності, зросло почуття патріотизму, бережливості, працелюбності, зросла їх цілеспрямованість, гуманність, вимогливість до себе, довіра, самоорганізація, але знизився рівень допитливості. Слід відмітити, що позитивним є те, що знизився рівень агресивності, тривожності учнів.
Таблиця. Моніторинг рівня вихованості учнів 8-Б класу за 3 роки.
№ п/пРівень вихованості2008/2009 н/р2010/2011 н/р
1.Суспільно-політична активність24 %41%
2.Почуття патріотизму35%47%
3.Почуття громадянської активності25%52%
4.Бережливість39%65%
5.Допитливість45%43%
6.Працелюбність38%51%
7.Цілеспрямованість33%49%
8.Гуманність52%68%
9.Вимогливість до себе49%63%
10.Довіра27 %59%
11.Самоорганізація26%50%
12.Агресивність57%31%
13.Тривожність47%28%
Аналізуючи отримані результати, орієнтуюсь на позитивні зміни кожної дитини, рівень вихованості, ціннісні орієнтації, керуючись результатами моніторингу, складаю план виховної роботи з класом і кожним учнем окремо.
У взаємодії з батьками
Загальновідомо: якщо батьки поважають школу, то й прислухаються до порад учителів, зокрема - класного керівника, підносять в очах дітей авторитет школи і вчителів, діти з задоволенням ідуть до школи, краще вчаться, старанно виконують свої шкільні обов’язки.
Тож, необхідною умовою гармонійного виховання дітей є тісний контакт між сім’єю і школою, взаєморозуміння і взаємоповага між учителями та батьками; це допомагає дитині зберегти душевний комфорт в умовах сім’ї та школи. Тому зусилля спрямовані на те, щоб батьки учнів класу стали нашими партнерами, активними співучасниками великого творчого процесу виховання учнів.
Одним із головних завдань, яке ми вирішуємо у співробітництві з батьківським комітетом класу, батьками - активістами є:
  • створення комфортних умов виховання дитини в кожній сім’ї та школі,
  • залучення батьків до виховного процесу, використовуючи творчі можливості батьків у позакласній роботі з класним колективом, кожною дитиною,
  • індивідуальна робота з неблагополучними родинами.
Основні напрямки роботи з сім’ями:
  • вивчення емоційного мікроклімату в сім’ї, рівня взаємостосунків батьків з учителями;
  • робота з батьківським комітетом класу;
  • залучення батьків до роботи в класі;
  • проведення класних батьківських зборів, спільних зборів батьків і вчителів-предметників, масових заходів спільно з дітьми, громадою;
  • індивідуальна робота з батьками учнів;
  • консультації психолога, вчителів-предметників, громадськості.
У практиці виховної співпраці з батьками використовую як традиційні, так і нестандартні форми роботи: батьківські збори; індивідуальні консультації; анкетування; бесіди, лекції; тренінги для батьків; батьківські ринги; презентації кращих родин, тематичні презентації «Культура моєї сім’ї», день відкритих дверей для батьків; батьківські читання; батьківські вечори спільно з дітьми, громадою. Така робота спонукає батьків до співпраці, партнерства в корекції поведінки учнів, участі в житті класного колективу, підготовці і проведенні виховних заходів, а в сім’ї – створення комфортних умов життя дитини.
Інтеграція виховних зусиль класного керівника та вчителів-предметників, громади
Для забезпечення цілісного розвитку творчої особистості учня особлива увага приділяється вирішенню завдань щодо забезпечення ефективної соціалізації учнів, сприяння соціальній зрілості та формування життєвої компетентності школярів. Діти класу беруть активну участь у житті села Великий Дальник: доглядають за Братською могилою воїнів, які загинули, захищаючи і визволяючи наше село від німецько-фашистських загарбників, допомагають ветеранам війни і праці, беруть участь у екологічних акціях «Моє село – окраса України» та культурно - масових заходах села, концертах, захищають честь села на змаганнях з футболу, гандболу і баскетболу.
Учні навчаються у музичній школі, отримують додаткову освіту в предметних гуртках. Із задоволенням відвідують клуб бального танцю «Кан-кан», гурток «Юні художники», спортивні секції з баскетболу, футболу, боротьби. В процесі виховної роботи створюються можливості самореалізації дитини, учні презентують розвинені творчі здібності у класних та загальношкільних заходах.
Результативність та дієвість системи виховної діяльності класу
Організація виховної діяльності в класі за даною системою обумовлює позитивні результати:
  • забезпечує комфортний психологічний клімат в класі, гуманний стиль відносин, соціальну захищеність дитини, внутрішній комфорт, емоційну насиченість життя колективу класу;
  • сприяє цілісному розвитку особистості, забезпечує формування людяності, милосердя, відповідальності, стимулює розвиток творчих здібностей і нахилів дитини;
  • соціально орієнтує особистість на головні цінності (загальнолюдські, загальнокультурні, національні);
  • забезпечує чіткий ритм і чітку організацію життя класної спільноти, упорядковує його діяльність;
  • координує та забезпечує єдність виховних впливів цілісного розвитку особистості: вчителів, батьків і учнів за єдиною метою.
Аналіз корекційно-виховного процесу цілісного розвитку багатогранної індивідуальності учня свідчить, що:
  • Майже вдвічі зріс рівень інтеграції та згуртування учнів в класі.
  • Покращилися результати особистісного розвитку учнів.
  • Учні класу стали активними пропагандистами здорового способу життя.
  • Особистісна зрілість та життєва компетентність свідчить про готовність учнів до самореалізації як повноцінної й гармонійно розвиненої творчої особистості.
  • Активізувалась участь учнів у трудових десантах, благодійній акції «Моє село – окраса України», волонтерській роботі (акція милосердя «Від серця – до серця» та інших).
  • Учні класу беруть участь у всеукраїнських і міжнародних і конкурсах: «Колосок», «Кенгуру», «Патріот», «Грінвіч», «Лелека», «Бобер», «Русский медвежонок», імені Яцика, де займають призові місця.
Отримані результати дають можливість стверджувати, що створена модель виховної системи класу «Цілісний розвиток творчої особистості учня на засадах загальнолюдських, загальнокультурних і національних цінностей» допомагає більш цілеспрямовано проводити виховну діяльність класу, зосередитися на вирішенні найважливіших педагогічних питань, координувати дії вчителів-предметників, учнів і батьків у плануванні та організації життєдіяльності класу. Це, безумовно, сприяє підвищенню ефективності педагогічної діяльності, досягненню більш змістовних результатів у духовному, фізичному, соціальному розвитку учнів, формуванні індивідуальності класного колективу і його членів.

Немає коментарів:

Дописати коментар