Показ дописів із міткою урок. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою урок. Показати всі дописи

пʼятниця, 10 червня 2016 р.

Конспекти уроків з української мови для 6 класу (посилання на скачування):

1. Якісні, відносні, присвійні прикметники.
2. Перехід прикметників з однієї групи в іншу.
3.Особливості побудови опису природи. Усний вибірковий переказ з елементами опису природи.
4.Ступені порівняння прикметників.

Конспекти уроків з української літератури для 6 класу (посилання на скачування):

1. Чарівний світ дружби і красиу віршах І.Жиленко: «Жар-птиця», «Підкова», «Гном у буфеті».
2.Тематичне оцінювання.
3.І. Калинець —один із талановитих українських поетів. Поезія «Писанки».
4. І.Калинець. «Хлопчик-Фігурка,який задоволений собою».
5. І.Калинець. «Нові пригоди Хлопчика-Фігурки».
6. Емма Андієвська — українська письменницяй художниця, яка живе в Німеччині. Її казки-притчі. «Казка про Яян».

Розрізнення числівників та інших частин мови

Підготовка до диктанту з української мови.

субота, 30 квітня 2016 р.

Правопис часток

Частка — службова частина мови, яка надає окремим словам і реченням певних смислових чи емоційних відтінків. Частки поділяються на кілька груп: частки, що надають смислових відтінків (ось, он, точно, якраз, лише, і, й, та, навіть та ін.); частки, що вказують на модальні відтінки (так, ні, давай, нехай, невже, навряд чи та ін.); формотворчі частки (нехай, хай, най- та ін.); словотворчі частки (будь-, небудь-, не, н/та ін.).
Частки зі словами пишуться разом, окремо і через дефіс
Разом пишуться: частки аби-, де-, чи-, що-, як- У
складі будь-якої частини мови (крім сполучників прислівникового типу): абиколи, абищо, дещо, дехто, декуди, деякий, чи.малий, чимало, щодня, щонайкраще, якнайкраще. (Якщо між частками аби-, де- і займенником стоїть прийменник, то всі три слова пишуться окремо: аби до кого, аби в чому, де на якому.)
Частки би(б), же(ж), то, що в складі сполучників та сполучних слів пишуться разом: якби, щоб, щодо, теж, мовби, немовбито.
Окремо пишуться усі частки, які беруть участь у ловотворенні або уточнюють зміст цілого речення. Серед них частки би(б), за допомогою яких утворюється форма умовного способу дієслова: взяв би, прочитав би, прийшла б, повернувся б; підсилювальні частки же (ж): Чому ж ти не звернувся на біржу праці? частки то, це, що мають у реченні значення вказівності або визначальності: Рідна мова —то ж вона душі окраса; Куди це їдуть автобуси? Частка то трапляється у сполученнях що то, чи то, на які покладені функції підсилювальних часток: Що то за об'єкт споруджується? Чи то НЛО пролетів, чи то супутник. Частка що в складі сполучних слів з прислівниковим значенням дарма що, хіба що, тільки що, поки що: Дарма що справа нова, але цікава; Завод поки що замовлень не приймає.
Через дефіс пишуться частки бо, но, то, от, таки, коли вони інтонаційно підкреслюють значення окремого слова: умів-таки англійською читати; стій-бо, там яр; хай-но спочивають; частки будь-, небудь-, казна-, хтозна-, бозна- у складі займенників та прислівників: будь-коли, будь-хто, який-небудь, казна-чий, хтозна-де, хтозна-куди, хтозна-коли.
 
ВПРАВИ:
1) Напишіть слова разом, окремо, через дефіс:
будь/що, все/таки, де/з/чим, що/до, що/ж/до, де/б/таки, аби/що, аби/коли, бозна/як, аби/то, як/от, знов/таки, все/ж, будь/де, будь/на/якім, де/б/то/не/було, звідки/небудь, як/раз, Що/то/за, чий/небудь, будь/хто, хіба/що, от/таки, все/ж/таки
2) Запишіть 10 речень чи словосполучень, використовуючи частки, що пишуться разом, окремо, через дефіс.
 
3) Перекладіть українською мовою.
Успех или неуспех рекламы зависит от правильно выбранной стратегии и тактики рекламного предприятия. В восьмиэтажном супермаркете отдаленного района одного из американских городов, к примеру, особого наплыва покупателей не ждали. Реклама по их привлечению должна была обойтись в 20 тыс. долл. Но благодаря удачно найденному рекламному ходу, сообщает журнал «Коммерческий вестник», расходы составили всего 8 тыс. долл. Что это за ход? О нем и по сей день вспоминают в Америке. С крыши этого супермаркета решили выстрелить из пушки
которая была заряжена долларами — настоящими, реальными, однодолларовыми бумажками, которые могли достаться каждой му, кто в это время здесь оказался бы. Так единственный выстрел (8 тыс. долл.) создал вокруг супермаркета ореол солидного, достойного торгового учреждения, которое стоит посещать. От покупателей и по сей день нет отбоя (газ.).
 
ПРАВОПИС ЧАСТКИ НЕ
Якщо частка не має заперечне значення, то вона з усіма частинами мови пишеться о к р є м о, а якщо виступай префіксом — разом.
Разом частка не пишеться:
з іменниками, прикметниками, дієсловами (дієприслівниками), прислівниками, які без не не вживаються: ненависть, незрівнянний, неозорий, невтомно, несамовито, нехтувати, необхідність, негайно; з іменниками, прикметниками, прислівниками, якщо в сполученні з префіксом вони набувають нового, протилежного, значення і їх можна замінити синонімом: неголосно (тихо); невеликий (малий); недруг (ворог); коли слова з не утворюють єдине поняття: неспеціаліст, незнайомий, немов;
у складі префікса недо-, що означає неповноту ознаки чи дії в іменниках, прикметниках, дієсловах, дієприкметниках, дієприслівниках, прислівниках: недопечений, недогашений, не-докошений, недооцінювати, недоспівані, недолюблювати, недоїдати, недожатий, недоцвів, недостатньо.
Окремо частка не пишеться: з іменниками, прикметниками, прислівниками, дієприкметниками при наявності протиставлення: не веселий, а сумний; не багато, а мало; не воля, а рабство. У реченні таке протиставлення може бути відсутнє, але його можна домислити: це не біла фарба (а іншого кольору); це не сестра (а подруга);
Примітка. Якщо зіставляються не прямо протилежні поняття, а суміжні, між якими можна поставити сполучник але, то не зі словами пишеться разом: голос мав невисокий, але приємний; читав неголосно, але виразно. Якщо ж протиставлення в реченні відсутнє, то не з прикметниками і прислівниками пишеться разом або окремо, залежно від змісту: при ствердженні — разом, при запереченні — окремо. Наприклад: Цей текст незрозумілий; Ця продукція не державна.
з дієсловами, числівниками, прийменниками, сполучниками, частками, з деякими прислівниками та дієприслівниками, із займенниками та дієслівними формами на -но, -то: ие бігти, не спитавши, не один, не перший, не про тебе, не тільки, не потрібно, не там, не мій, не ти, не то...не то, не можна, не вкрито, не зроблено, не виконано, не прочитано (але: неабиякий);
з прикметниками, прислівниками, перед якими стоять слова типу: далеко, зовсім, аж ніяк, нітрохи тощо: це не нове рішення, зовсім не довго чекати; аж ніяк не близько їхати.
 
ПРАВОПИС ЧАСТКИ НІ
Якщо частка ні виступає префіксом, то пишеться разом, якщо часткою — окремо.
Разом частка ні пишеться:
із займенниками та прислівниками: ніякий, нічий, ніхто, ніщо, ніколи, нікуди, ніде, нізвідки;
з іменниками, прикметниками та прислівниками, які без ні не вживаються: нічия, нікчемний, ніяково.
Окремо частка ні пишеться: якщо між часткою ні і займенником у непрямому відмінку стоїть прийменник: ні від кого, ні від чого, ні з ким, ні з чим, ні в чому, ні при чому, ні при кому, ні на кому, ні на чиїй;
коли частка ні вживається як повторюваний єднальний сполучник із заперечним значенням: ні гарний, ні поганий; ні дешевий, ні дорогий; ні старий, ні молодий; ні малий, ні великий;
у нерозкладних словосполученнях: ні світ ні зоря, ні се ні те, ні кінця ні краю.
 
ВПРАВИ:
1) Випишіть із навчальних посібників 10 речень, в яких частка не пишеться зі словами разом і окремо.
 
2) Складіть 10 речень зі словами, в яких частка не входить до складу префікса не до-.
 
3) Запишіть 10 речень, в яких частка ні пишеться разом і окремо. Прокоментуйте їх правопис.
 
4) Перекладіть українською мовою.
Главными местами торговли запорожских Козаков с малороссийскими были: Стародуб, Миргород, Хорол, Лубны, Ромны, Опошня и другие места, куда они съезжались чаще всего на ярмарки в дни годовых или храмовых праздников. Предметами торговли запорожцев с Малороссией и Велико-россией были разные съестные продукты, рыболовные сети, нитки для неводов, канаты, полотно, обшивки, железо, смола, пенька и колоды — для сооружения лодок, вообще всякий лесной материал, который гнался из Киева по Днепру в Сичь, простые сукна, табак и в особенности водка, которой тем больше продавалось на ярмарках, чем больше был урожай хлеба в стране. Привозимые товары частью покупались в Запорожье на деньги. частью обменивались на товары собственного и турецкого или крымского производства (газ.).
Вибір слова
Опановувати професію. Опанувати професію. Ці два вислови використовуються залежно від завершеності чи незавершеності дії самого процесу оволодіння професією.
Повідомляти. Сповіщати. Вибір даних слів залежить від стилю використання. Повідомляти — частіше використовується у книжній мові {повідомляємо про зарахування, про приїзд тощо). Сповіщати —має дещо емоційне забарвлення {сповіщати про візит, про прибуття високопоставлених гостей, про відкриття форуму тощо).
Трудитися. Працювати. Трудитися — вживається лише стосовно діяльності людини {трудитися з радістю; будемо трудитися на полі). Працювати — слово стилістично нейтральне. Вживають його, коли йдеться про перебування особи на роботі, службі, про час або місце роботи {працюю вчителем). Це слово характеризує роботу окремих частин тіла, органів людини; ним позначають роботу машин, механізмів {агрегат працює; телефон не працює).

Графічні скорочення

Графічні скорочення вимовляються повністю і скорочуються лише на письмі. Графічні скорочення (крім стандартних скорочень значень метричних мір: м — метр, мм —
міліметр, см — сантиметр) пишуться з крапками на місці скорочення. Зберігається написання великих та малих літер, дефісів, наприклад: півн.-сх. (північно-східний), Півн.-Крим. канал (Північно-Кримський канал).
Не скорочуються слова на голосну, якщо вона не початкова в слові, і та ь. Наприклад: український може бути скорочене укр., україн., українськ.
При збігу двох однакових приголосних скорочення робимо після першого приголосного: щін. робота; відмін, навчання.
За збігом двох і більше різних приголосних скорочення можна робити як після першого, так і після останнього приголосного: мід., мідн. (мідний); висот., висоти, (висотний).
До найпоширеніших загальноприйнятих скорочень належать такі:
акад. — академік
вид. —видання
див. —дивись
доц. —доцент
ім. —імені
і т. д. — і так далі
і т. ін — і таке інше
і под. — і подібне
та ін. — та інше
напр. — наприклад
н. є.— нашої ери
о. — острів
обл. — область
оз. — озеро
пор. — порівняй, порівняйте
проф. — професор
р. — рік, річка
рр. — роки
с. — село, сторінка
ст. — станція, сторіччя
т. — том
тт. —томи
 
Словник скорочень
НЧП — нормативна чиста продукція од. вим. — одиниця виміру
ОЕМ — обчислювальна електронна машина
ОР - отруйна речовина
ОЦ — обчислювальний центр
оц. — оцінка
ПБ — патентне бюро
ПВД — промислововлробничий персонал
ПТБ — правила технічної безпеки
ПТД — проектно-технологічна документація
ПТЕ — правила технічної експлуатації
ПТС — поточно-транспортна система
ПТУ — професійно-технічне училище
ПУ — пульт управління
ПУ — пускова установка
ПУ — пункт управління
ПШС — пересувна штукатурна станція
РАВ — радіоактивне випромінювання
РАР — радіоактивна речовина
РД — ремонтна документація
РЕЗ — радіоелектронні засоби
РЕМЦ — ремонтно-електромеханічний цех
РМС — ремонтно-механічна станція
РМЦ — ремонтно-механічний цех
САБД — сталеплавильний агрегат безперервної дії
СВК — спеціалізований виробничий комбінат
СГД — склад готових деталей
СГПТУ — сільськогосподарське професійно-технічне училище
СГТ — садово-городній трактор
СДМ — спеціалізована дільниця механізації
СДС — суднова дистанційна станція
СДТ — станція дегазації транспорту
СДУ — система дистанційного управління
СЛЦ — сталеливарний цех
СТО — система технічного обслуговування
СТО — станція технічного обслуговування
СТОТ — станція технічного обслуговування тракторів
ТВН — техніка високих напруг
ТЕІ — техніко-еконрмічна інформація
ТО — технічна обробка
ТО — технічне обслуговування (автомобіля)
ТТУ — трамвайно-тролейбусне управління
ТУ — технічне училище
ТХУ — турбохолодильна установка
УК — учбовий комбінат
УПК — управління підготовки кадрів
ФВ — фінансовий відділ
ФОК — фізкультурно-оздоровчий комплекс
ФУ — фінансове управління
ХВ — хронологічний вік (людини)
ЦА — центральна апаратна
ЦДП — центральний диспетчерський пункт
ЦДС — центральна диспетчерська служба
ЦДС — центральна диспетчерська станція
ЦЗЛ — центральна заводська лабораторія
ЦКБ — центральне конструкторське бюро
ЦХП — цех холодної прокатки
ШР — штепсельне розняття
ШШ — штучна шкіра
ЩОК — шавлевооцтова кислота
ЩПЕ — щільність потоку енергії
ЯП — ячейка пам'яті ( в елект ронних обчислювальних машинах)
ЯУФ — ящик упакування фільмокопій

Логічна послідовність документів

Слово — це найтоншип різець... Вміти користуватися ним — велике мистецтво. (В. Сухомлинський)
 
Здебільшого документ пишеться від третьої особи. Наприклад: Університет інформує про новий набір студентів; Завод повідомляє про виконання планів.
Є такий різновид документів, коли назва діючої особи вживається в давальному відмінку. Наприклад: Офісу потрібні менеджери; «Правексбанку» потрібні юрисконсульти. Окрему групу документів становлять ті, що мають дієслівну структуру типу: Запрошуємо на роботу!Повідомляємо всіх працівників тощо.
Логічна послідовність як необхідна ознака кожного ділового документа реалізується за допомогою причинно-наслідкових зв'язків у межах одного речення чи в повному тексті. Крім причинно-наслідкових зв'язків, логічна послідовність може виражатися за допомогою протиставлення. Наприклад: Підготовчі курси технологічного інституту повідомляють про набір слухачів, проте слід зауважити, що приймаються особи, які закінчили середню школу чи інший середній навчальний заклад.
Важливим у документі може бути й суворе дотримання певної послідовності викладу матеріалу, підкреслення наступності чи черговості подій або явищ. Це досягається за допомогою слів: спочатку, водночас, потім тощо.
Наприклад: Довго стоїть на ґанку не наважуючись зайти, а потім, підібгавши вуста, надавши своєму зораному зморшками обличчю гідності, одважується (Є. Гуцало).
Одним із способів вираження логічної послідовності є виділення мети за допомогою слів: тому, тому що, для цього, з цією метою та ін. Наприклад: Необхідно навчати студентів мистецтву слова — найдавнішому засобу виховання, тому що мова не тільки засіб спілкування, а й море інформації про світ, про свій народ, його культуру, традиції, звичаї.
Загальна логічна послідовність документів досягається за допомогою слів на позначення результативності (таким чином, у результаті, отже, тощо). Наприклад: Отже, ліцензійна торгівля охоплює переважно електротехнічну й електронну промисловість, загальне машино-, приладобудування, автомобільну, авіаракетну промисловість, хімію й нафтохімію, біотехнологію, ресурсозберігаючі технології (підр.).

пʼятниця, 29 квітня 2016 р.

Український танець як символ національної єдності, перемоги та незалежності українського народу в творчості Т.Г.Шевченка

Мета: Розкрити учням новий аспект творчості Т.Г. Шевченка – зв’язок  творів поета з музичним фольклором.  Формувати вміння сприймати художні твори та робити їх аналіз.  Виховувати почуття національної єдності та незалежності  українського народу, любов до Батьківщини та рідного краю.
Прибраний святково зал. На стіні портрет Т.Г. Шевченка. На столі виставка книг письменника, вишиті рушники.
Учні одягнені в українські костюми.
Звучить мелодія українського танцю у виконанні бандуриста та слова Т. Шевченка: "Добре! Добре! Ну до танців..."
Ведуча: Доброго дня! Мені дуже приємно бачити в цьому залі вельмишановну громаду! Сьогодні ми разом з вами згадаємо видатну постать в українській історії – постать Тараса Григоровича Шевченка, та розкриємо нову рису в його творчості, дізнаємося про ставлення поета до мистецтва танцю, та яке місце займало воно в його творчості.
І учень: Перші враження від танців у малого Тараса пов’язані з дитинством.
На початку ХІХ століття в усіх українських селах святкувалися календарні весняні, літні та зимові свята. Вони без танців не відбувалися.
ІІ учень: А якщо додати до цих свят зібрання молоді на "вулицях", толоках, весіллях, вечорницях та традиційному танцюванню в неділю на вигоні перед корчмою, то виходить, що танцювали протягом усього року. (Виходить на середину залу хлопець, одягнений, як молодий Тарас)
Тарас Шевченко: Я люблю танцювати, і в мене досить непогано це виходить.  (демонструє вміння, виконуючи присядку)
Танець – вид мистецтва притаманний українському народу. Прагнення до пісні й танцю – це прояв національного менталітету. Танцювання з горя, перемагаючи психічне пригнічення – це риса вольової людини, і я вважаю проявом козацького характеру.
Ведуча: Народна танцювально-пісенна стихія яскраво відбилася в драматургічній спадщині Тараса Шевченка. В історично-романтичній п’єсі "Назар Стодоля" написаній на початку 40-х років ХІХ ст., є більше десятка згадок про танцювання, музику та пісенний супровід до них.
(Уривок з п’єси "Назар Стодоля" сцена 1)
Дочка сотника Кирчатого Галя виглядає у вікно, чекаючи сватів від свого нареченого Назара, співає, пританцьовуючи.
Ключниця Стеха:
- Галю, де ти так навчилася танцювати?
Галя:
- Як де ? На "вулиці"
Ведуча (коментує): Влітку сільська "вулиця" була своєрідною школою танців.  Так було і за часів Тараса.
 (Учні виконують сільську польку)
І учень: Кобзарі та лірники були знавцями пісенно-танцювального репертуару, який виконувався на "вулиці", у корчмах, на весіллі та інших зібраннях, тому кобзарі були завжди оточені увагою селянської молоді.
ІІ учень: Молодь у п’єсі "Назар Стодоля" – це реєстрові городові козаки та мешканці слободи поблизу полкового міста Чигирина. Вечорниці тут відбуваються весело, по-козацькому жваво.
 (Уривок з п’єси "Назар Стодоля" сцена 2)
Посередині сидить кобзар. З усіх боків його обступила молодь.
Хлопець:
- Заспівайте такої пісні, щоб аж жижки затрусилися.
Гнат Карий:
- Ануте ж! Учисьте запорізького козака. А хто з вас бойчиший?
З гурту вилітає молодець-одинак, і витанцьовує перед усіма.
Після танцю усі задоволені вигукують:
- Ай да молодець!
- От жвавий!
- Що твій запорожець!
 (Молодь іде зі сцени)
Ведуча: Письменник любив дітей, вони завжди викликали у нього зворушливі почуття. Діти горнулися до нього, вдячні за його щирість і доброту.
І учень: Не випадково у одній з легенд тих місцевостей, де бував Т. Шевченко, розповідається про те, як поет приходив на поле до пастушків, роздавав гостинці, а вони для нього танцювали.
ІІ учень: В Тараса Григоровича є повість "Художник", написана російською мовою. Це автобіографічна повість. Описуючи в ній танці дітей панського лікаря, автор з надзвичайною теплотою розповідає, як вони під мелодію української пісні, з піднятими догори рученятами, танцювали приспівуючи:
Гоп-чук гречаники,
Гоп-чук печенії.
Ведуча: Вражає досконале знання Шевченком типової для українських народних танців пластики, виразної образності та характеру їх виконання танцюристами. Йому імпонував захоплюючий нестримний прояв молодечої енергії і сили, які виявляються в танцях.
І учень: Можливо, він відчував у них прояв характеру запорізького козацтва, яке протягом століть воювало проти гнобителів: поляків, татар, турків та росіян.
ІІ учень:
Кого ж там з музикою
Люди обступили?
В червоних штанях оксамитних
Матнею улицю мете,
Іде козак. "Ох літа! Літа!
Що ви творите? На тоте ж
Старий ударив в закаблуки,
Аж встала курива! Отак!
Та ще й приспівує козак:
По дорозі рак, рак,
Нехай буде так, так.
Ведуча: Українські кобзарі і бандуристи, приграючи до танців, рясно пересипали свою гру піснями. Тому і Т.Шевченко, створюючи образ кобзаря в поемі "Гайдамаки", вводить в текст багато танцювальних пісень, які виконуються або кобзарем, або співаками.
(Звучить запис гри бандуриста)
І учень:
– Добре! Добре! Ну, до танців,
До танців кобзарю! –
Сліпий вшкварив! Напівприсідки
 Пішли по базару.
Земля гнеться. Нумо, Гонто!
Нум, брате, Максиме!
Ушкваримо, мій голубе,
Поки не загинем!
Ведуча: Образ козака або молодого сільського парубка, що танцює напівприсідки, особливо популярним стає у ХVІІ-ХІХ ст. Використовували його поети, прозаїки та драматурги цього періоду. Але в жодного з авторів ні своєю сутністю, ні рівнем напруги не досягає він такої значимості, як у Шевченка. Якої значимості надавав танцю поет?
(На сцену по черзі виходять учні)
І учень: Тарас Григорович надавав гуртовому танцю козаків рис життя українського суспільства.
ІІ учень: Суспільства, яке прагне перемоги над ворогами-загарбниками.
ІІІ учень: Але це прагнення може здійснитися тільки тоді, коли всі верстви суспільства об’єднаються в одному загальному "танці"
(хлопці стоять, поклавши руки на плечі один одному)
І учень: Перемога можлива лише за однієї важливої умови.
ІІ учень: І цією важливою умовою є єдність усіх суспільних прошарків українського народу – козацтва, селян та козацької старшини.
ІІІ учень:
Кобзар вшкварив, а козаки –
Аж хортиця гнеться –
Метелиці та гопака
Гуртом оддирають:
Кухоль ходить, переходить,
Так і висихає.
"Гуляй, вітре, полем
Грай кобзарю, мій шинкарю,
Поки встане доля."
І учень:
Взявшись вбоки, напівприсідки
Парубки з дідами.
"Отак, діти! Добре діти!
Будемо панами."
Отамани на бенкеті,
Неначе на раді,
Походжають, розмовляють;
ІІ учень:
Вельможна громада
Не втерпіла ударила
Старими ногами
А я дивлюся поглядаю Сміюся сльозами.
Ведуча: Танець для великого Кобзаря був символом національної єдності, перемоги та незалежності українського народу
(Учні виконують уривок з танцю гопак)
Ведуча: Сьогодні ми разом з вами по-новому переглянули сторінки творчості Т.Г. Шевченка, та простежили роль та значення народної хореографії в житті українського народу.
Сподіваюся, що вам сподобався наш сьогоднішній вечір.
На завершення я хочу вам побажати, щоб ви гордилися історією, традиціями та звичаями нашої Батьківщини.
Єднаймося! Бо ми того варті!

Шкільний словник літературознавчих термінів

Містить виклад найуживаніших термінів в шкільному курсі теорії літератури. Від автора.

Як написати власне висловлення на ЗНО

Учасникам ЗНО пропонується електронний посібник, що містить корисні матеріали, які допоможуть успішно виконати відкрите тестове завдання з розгорнутою відповіддю тесту ЗНО з української мови і літератури.

субота, 23 квітня 2016 р.

Складні випадки вживання великої літери

З великої літери починається текст і пишеться перше слово речення після крапки, знака оклику і знака питання коли ними закінчується попереднє речення, а також після двокрапки, якщо далі йде пряма мова.
З великої літери пишуться індивідуальні назви кораблів літаків, підприємств, товариств, фірм, різних видань, творів та ін.: пароплав «Тарас Шевченко», літак «Руслан», банк «Україна», фірма «Витязь», журнал «Вісник», газета «Київські Відомості», назви творів «Сон», «Заповіт», «Кавказ», «Тарасова ніч» Т. Г. Шевченка та ін.
З великої літери пишуться назви держав і адміністративно-територіальних одиниць: Автономна Республіка Крим, Україна, Росія; області — Полтавська, Черкаська, Харківська; селища — Глобино, Семенівка; села — Броварки, Липове, Іркліїв; райони — Кременчуцький, Золотоніський, Бари-шівський та ін.
З великої літери пишуться назви найвищих державних установ: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Прокуратура України, Верховний Суд України, Конституційний Суд України.
З великої літери пишуться назви найвищих посад та почесних звань: Президент України, Голова Фонду державного майна України, Прем'єр-міністр України, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор України, Міністр юстиції України.
З великої літери пишеться перше слово в назвах центральних установ, установ місцевого значення, промислових і торгових підприємств: Національний банк України, Національна рада України, Вища рада юстиції, Міністерство освіти України, Академія наук України, Печерський торговий центр та ін.
З великої літери пишуться назви історичних епох, подій, визначних свят: Дев'яте травня, День Незалежності, епоха Відродження, Велика Вітчизняна війна.
З великої літери пишуться індивідуальні імена людей, по батькові, прізвища, псевдоніми, наприклад: Ярослав Мудрий, Кононенко Іван Петрович, Панас Мирний та ін.
Велика літера пишеться у складних географічних назвах типу: Кривий Ріг (місто), Великі Кринки (село), Булонський Ліс (парк) та ін.
У ділових паперах з великої літери пишеться назва документа: Біографія, Характеристика, Акт, Заява, Доручення, Договір, Протокол, Наказ та ін.
ВПРАВИ:
1) Прочитайте статті Конституції України. Прокоментуйте вживання великої літери.
Стаття 96. Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин — на інший період.
Кабінет Міністрів України не пізніше 15 вересня кожного року подає до Верховної Ради України проект закону про Державний бюджет України на наступний рік. Разом із проектом закону подається доповідь про хід виконання Державного бюджету України поточного року.
Стаття 99. Грошовою одиницею України є гривня. Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави — Національного банку України.
Стаття 100. Рада Національного банку України розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням.
Правовий статус Ради Національного банку України визначається законом.
2) Напишіть, де потрібно, велику літеру і поясніть її вживання.
києво-печерська лавра; лівобережна україна; Славутич; золоті ворота; близький схід; село нові санжари; ботанічний сад; андріївський узвіз; софійський собор; музей хліба; проспект науки; гідропарк; великі луки
3) Прочитайте текст. Поясніть вживання великої літери.
Президент України виступає за відродження української мови у нашій державі: «Настав час виважено підійти до цієї проблеми, виходячи з того, що українська мова є державною мовою», — сказав Президент. Президент виступив на засіданні комісії Кабінету міністрів з питань координації роботи і контролю за виконанням державної програми розвитку української мови та інших національних мов. Президент зазначив, що проблема мови є ще й політичною. Він закликав, насамперед, забезпечувати виконання закону про мови, а також Конституції України (газ.).