Визначте тип односкладного речення.
Учітеся, брати мої, думайте, читайте! І чужого научайтесь, й свого не цурайтесь. Поділять тебе, земле, ой поділять. Не брудни криниці, бо схочеш водиці. Це ж треба так привітати
гостя. Осінь, осінь. Шум осик. Виточу, вигострю зброю іскристу скільки дістане снаги мені й хисту. Весною в селі встають рано. На чужому горі зі своїм зустрінешся. Щоб наші
людські клопоти збагнути, то треба справді вирости не в лісі. От і перехрестя доріг.
2. Візьму собі твою співочу душу, а серденько словами зачарую.
Коли в'яне зелена трава, тоді клепають коси. Зневажиш себе — зневажить світ тебе. В степу пахло медами й кавуновим огудинням. І ось дощі осінніх сліз, і самота, і згасла ватра. Не зневажай душі своєї цвіту. Либонь і правду кажуть про гуцула, що його земля отецька пригорнула, свою снагу дала. Дружину бери не на рік, а на вік. Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину.
3. Не дивися так привітно, яблунево-цвітно. Не милуй мене шовково, ясно-соколово. Свій розум май і людей питай. Чи ж не трапляється часом на полі гострим серпом поранити руку?
На пагорбі зеленім біла хата. За хліб і сіль, що маєм від народу, віддаємо кров гарячу, а не воду. Коли лежиш в полі, лицем до неба і вслухаєшся в многоголосу тишу полів, то помічаємо, що в ній щось є не земне, а небесне.
4.3робити синтаксичний розбір односкладного речення. Куди не глянь, скрізь розвернулося, розпустилося, зацвіло пишним цвітом. Надворі весна вповні. Учителя і дерево пізнають по плодах. Друзів і тисячі мало, ворога й одного багато. Не можна любити народів других, якщо ти не любишсвою Україну.
