субота, 14 жовтня 2017 р.

День захисника України (День захисників Вітчизни)

Свято День захисника України відзначається у другій декаді жовтня і є неробочим днем. Встановлено Указом Президента в 2014 році. Традиції святкування і святкові заходи Дня захисника України широко підтримуються по всій країні. Дуже популярне свято. Назва цього популярного в народі свята говорить сама за себе. Захист своєї Вітчизни від зазіхань з боку тих, хто час від часу намагається загрожувати державним засадам будь-якої країни - свята справа. Вона вимагає від людей сміливості, честі та відваги, дуже часто величезної самопожертви і колосальної самовіддачі. Як свято, цей День прийшов на зміну не менш популярного колись всенародного Дня Червоної Армії. Радянська держава не «балувала» свій народ великою кількістю всіляких свят і пам’ятних дат. За великим рахунком керівництво намагалося обмежитися тільки специфічними святами, які ретельно намагалися пофарбувати в строгі політичні відтінки правлячої партії. Так було і з Днем Червоної Армії. Характер загального народного свята, за даними проекту DilovaMova.com, цей День придбав, як День Народження Червоної Армії. Історично цьому передували події, що розгорнулися у палаючій бурі Першої Світової війни і революційних змін, які захлеснули відмираючу Російську Імперію. «Соціалістична вітчизна в небезпеці» - так було сформульовано опублікований 23-го лютого 1918-го року заклик Ради Народних Комісарів, датований 21-м лютого цього ж року. І дійсно, 18-го лютого 1918-го року турецькі та австро-німецькі війська, віроломно порушивши перемир’я, яку було укладено 15-го грудня 1917-го року з новою, тоді ще не цілком сприйманої всерйоз радянською владою, поспішили вторгнуться в Країну Рад. Була зроблена жорстка спроба окупації України, Прибалтики й Білорусії. Вже 21-го лютого німецькі війська, що складалися з 39-ти добре озброєних дивізій захопили Мінськ. Без Армії, широкої народної підтримки і продуманої координації всіх зусиль було просто не можливо зберегти ні свої території, ні саму, нову соціалістичну державу. Захист Вітчизни - свята справа. Виснажений війнами і кривавим хаосом народ піднявся, знайшов у собі сили і встав на захист своєї Батьківщини. Супротивник був відкинутий. Починаючи з 23-го лютого 1923-го за наказом чинної Реввійськради юної радянської держави щорічно стало проводитися свято Дня Червоної Армії. Після Другої Світової війни, в 1946-му році свято набуло нову назву - «День Радянської Армії і Військово-Морського Флоту». Це був один з найулюбленіших і шанованих у народі свят. Народна самосвідомість завжди прагнула до підтримки добрих ініціатив, та вшанування захисників Вітчизни для народу стало однією з гарних славних традицій. Навіть нові реалії і розпад Могутньї Радянської держави не перекреслили цих традицій. В наші дні День захисника Вітчизни зберігся в Росії, Киргизії і Придністров’ї, в Україні та Білорусії. У Російській Федерації цей День був закріплений у відповідності з новим законодавством, починаючи з 1995-го року. За рішенням Державної Думи Росії з 2002-го року це свято стало неробочим днем. З 2011-го року в Трудовий кодекс Російської Федерації були офіційно внесені відповідні зміни і навіть попередній робочий день 22-е лютого став на годину коротше. В Україні День захисників Вітчизни закріплений на підставі Указу Президента незалежної України № 202/99 від 23-го лютого 1999-го року в переліку пам’ятних дат і професійних свят. Однак останні події початку 2014-го року і неоголошена війна Росії проти України змусили переглянути багато поглядів українського суспільства. Відповідно до Указу Президента України № 806/2014 від 14-го жовтня 2014-го року в Україні, з метою вшанування мужності і героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій та перемог українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві і на підтримку ініціативи громадськості, встановлено нове свято - «День захисника України», яке тепер відзначається щорічно 14-го жовтня, в день одного з великих православних свят запорізьких козаків - «Козацька Покрова» («Покров Пресвятої Богородиці»). Цим же Указом визнається таким, що втратив чинність попередній Указ Президента України від 23-го лютого 1999-го №202. З 5-го березня 2015-го року День захисника України став неробочим днем. За відповідні зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України №2187 в цілому проголосували 244 народних депутата Верховної Ради України. У цей День ми приєднуємося до привітань на адресу всіх захисників нашої Вітчизни! Бажаємо їм благополуччя і сил, здоров’я і щастя! Мирного неба і смачного хліба! Зі святом Вас дорогі наші захисники!

День Українського козацтва

Зародження і формування української народності відбулося в XII-XV ст. на основі південно-західної частини східнослов’янського населення, яке входило раніше до складу Київської Русі (IX-XII ст.). На основі давньоруської народності сформувалися три східнослов’янські народи - український, російський і білоруський. Починаючи з XIII століття українці зазнали угорського, литовського, польського та молдавського завоювань. З кінця XV століття почалися набіги з татарських ханів, що затвердилися в Північному Причорномор’ї, які супроводжувалися масовим полоном і викраденням українців. У XVI-XVII ст. в ході боротьби з іноземними завойовниками українська народність істотно консолідувалася. Найважливішу роль зіграло при цьому виникнення особливих військових формувань - козацтва (XV століття), яке створило державу (XVI століття) зі своєрідним республіканським ладом - Запорізьку Січ, яка стала політичним оплотом українців. З початку відродження козацтва на Україні президентом України були підписані укази: «Про координаційну раду Українського козацтва», «Про національну програму розвитку Українського козацтва на 2002-2005 роки.» І, звичайно ж, «Про день Українського козацтва».

неділя, 8 жовтня 2017 р.

Реєстрація на ЗНО-2018 розпочнеться 6 лютого

Реєстрація учасників зовнішнього незалежного оцінювання розпочнеться 06 лютого і триватиме 19 березня 2018 року. Відповідні дати визначені календарним планом підготовки і проведення ЗНО в 2018 році, що затверджений Міністерством освіти і науки. Основна сесія зовнішнього оцінювання розпочнеться 22 травня проведенням тесту з математики. 24 травня відбудеться тестування з обов'язкового для всіх випускників шкіл тесту з української мови і літератури. Зовнішнє оцінювання з іспанської, німецької і французької мов буде проведено в один тестовий день - 29 травня. ЗНО з англійської відбудеться 1 червня. Тест з біології абітурієнти складатимуть 4 червня, з історії України - 6 червня, географії - 8 червня, фізики - 11 червня. Завершуватиме програму основної сесії ЗНО тест з хімії, що буде проведений 13 червня. Встановлення порогу «склав / не склав» та визначення результатів зовнішнього оцінювання з усіх предметів відбудеться не пізніше 20 червня. 21 червня учасники тестування дізнаються про офіційні результати, отримані за складання тестів, на своїх офіційних сторінках. Цього ж дня навчальним закладам будуть надіслані відомості з результатами державної підсумкової атестації їх випускників. Додаткова сесія ЗНО буде проведена з 2 до 11 липня за окремим графіком. У 2018 році кожен зареєстрований учасник зовнішнього незалежного оцінювання матиме право скласти тести не більш як із чотирьох навчальних предметів. Результати зовнішнього оцінювання з трьох навчальних предметів будуть зараховані як результати державної підсумкової атестації за рівень повної загальної середньої освіти. До переліку предметів, що будуть зараховані як результати ДПА включено тести ЗНО з української мови і літератури (частина тесту з української мови), математики або історії України (частина тесту періоду ХХ - початку ХХІ століття), а також одного з навчальних предметів за вибором випускника: історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії, англійської, іспанської, німецької або французької мови. Випускники старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів 2018 року, які мають бажання зарахувати результат ЗНО з іноземної мови як оцінку за державну підсумкову атестацію та вивчали цю іноземну мову на профільному рівні, мають складати відповідний предметний тест рівня В2. Також результати ЗНО з української мови і літератури (українська мова) будуть зараховані як результати ДПА за освітній рівень повної загальної середньої освіти для учнів професійно-технічних та вищих навчальних закладів, які в 2018 році здобудуть повну загальну середню освіту.

В Україні екранізують біографічний фільм про Лесю Українку

За словами Юлії Сінькевич, авторки стрічки та генеральної продюсерки Одеського міжнародного фестивалю, на зйомки її надихнуло місто Сурамі, де й померла письменниця. Останній фільм про Лесю Українку, який мав назву "Іду", був знятий в аж 1971 році. До речі, на "Оскар" від Словаччини у номінації "Найкращий фільм іноземною мовою" претендуватиме словацько-українська копродукція, стрічка "Межа". Фільм б'є всі рекорди кінопрокату у Словаччині. Касові збори фільму за 5 тижнів прокату становлять більше 1 500 000 євро. Всеукраїнський прокат фільму стартує 16 листопада. Незабаром стрічку покажуть у Туреччині, Чехії інших країнах. "Уперше в історії за "Оскар" у номінації "Найкращий фільм іноземною мовою" поборються одразу три українські фільми! Це свідчить про стрімкий розвиток та високий рівень українського кіно, а також про важливість створення фільмів у європейській копродукції", – розповів голова Держкіно Пилип Іллєнко. Від України - "Рівень чорного", від Литви - "Іній" (ко-продукція Україна, Польща, Литва, Франція), і від Словаччини - "Межа" (спільний україно-словацький фільм)

четвер, 24 серпня 2017 р.

День Незалежності

Історію України прийнято відраховувати з моменту створення Київської держави в 9 столітті. Після занепаду цього державного утворення і розпаду на дрібні князівства у 17 столітті утворюється Козацько-Гетьманська держава, яка проіснувала до кінця 18 століття, після чого, аж до 20 століття, незалежної української держави не існувало. 
Після революції 1917-го року в Україні позначився підйом національного руху, що оформився в «Третій Універсал» Центральної Ради 20 листопада 1917 року, який оголосив Українську Народну Республіку - УНР. В цьому Універсалі було оголошено про свободу слова, преси, віросповідання, зборів, страйків, скасування смертної кари і т.п. 
Після відмови українського уряду прийняти ультиматум більшовицької Ради Народних Комісарів, в якому вимагалося дозволити їм ввести свої війська в Україну, а також не пропускати на Дон білих офіцерів і козаків, почалася українсько-більшовицька війна. Військові успіхи більшовиків змусили керівництво УНР покликати на допомогу Німеччину. 
З середини лютого 1918 року почався наступ німецьких і українських військ на територію, захоплену більшовиками. До квітня вся Україна була звільнена від більшовицької окупації, однак, по факту опинилася в німецькій - Німеччина привела до влади збройним шляхом свого ставленика. За цим послідувала громадянська війна і низка інтервенцій завершилися в березні 1919 року в Києві, на Всеукраїнському з’їзді Рад прийняттям конституції "незалежної Української Радянської Соціалістичної Республіки». 
28 грудня 1920 між УРСР і РСФСР було підписано «Робітничо-Селянський союзний договір про військове й господарське співробітництво», який закріпив залежність УРСР від РСФСР. Наступний шанс на незалежну українську державу представився лише наприкінці 20 століття, після розвалу СРСР. 
24 серпня 1991 Верховна Рада Української РСР проголосила Україну незалежною, демократичною державою і винесла «Акт проголошення незалежності України» на підтвердження всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року.
Незважаючи на порушення територіальної цілісності з боку агресивного російського сусіда на початку 2014-го року, ядерний шантаж, окупацію Кримського півострова, терор і подальшої війни, розв’язаної ним на території Донецької та Луганської областей, Україна залишилася вірною демократичним цінностям. Підтвердила свій без’ядерний статус, від якого відмовилася в обмін на гарантії збереження територіальної цілісності і суверенітету за Будапештським меморандумом.
8 серпня 2016-го року, з огляду на вагому користь в площині інноваційного духу українського народу, багатої культури і спадщини, тверду прихильність українського суспільства до демократичного вектору розвитку, а також внесок української діаспори, що проживає в Сполучених Штатах Америки в розвиток україно-американських відносин і внесок американців українського походження в освітній, науковий і економічний успіх штату Міннесота, Губернатором штату Міннесота Марком Дейтоном, День Незалежності України був офіційно проголошений святом штату: UKRAINIAN INDEPENDENCE DAY in the State of Minnesota.
Зусилля українського народу і світової спільноти спрямовані на відновлення територіальної цілісності і суверенітету держави Україна. Не зважаючи на агресію, в країні проводяться ряд реформ, метою яких є забезпечення загальнолюдських прав і свобод, економічного добробуту та подальшої інтеграції в міжнародні процеси.

субота, 29 липня 2017 р.

5 книг про Карпати

Чи є щось більш прекрасне та таємничіше, ніж українські Карпати? Скільки в цьому слові спогадів, скільки магії та передчуття, занепокоєння і здивування. Гори надихають та захоплюють, про них хочеться говорити і писати. Відвідавши їх одного разу, ви ще довго зберігатимете те мрійливо-грайливе відчуття наснаги, що всеохоплюючим вихором радості накриє ваше життя. Саме тому я вирішила зібрати для вас 5 книжечок про наші рідні Карпати, після прочитання яких ви гарантовано відчуєте шепіт гірської річки та свіже дихання лісу. Отже, поїхали:
Марія Римар «Білий Слон». Ця мініатюрна книжечка просто створена для того, аби читати її по дорозі в гори. Спочатку вас може трохи заплутати рваність оповіді, а очі будуть спотикатись на вкрапленнях російськомовних діалогів, за якими йде неперевершена гуцульська говірка. Але дайте собі трохи часу, і не помітите, як вас затягне у розповідь та не відпустить до останнього слова. Це книжка-пошук, книжка-зміна. В ній головні герої, мимоволі втягуючись у пошуки прихований скарбів, знаходять дещо значно важливіше - самих себе. А ще після прочитання «Білого Слона» особисто я вже не можу дочекатись весни, аби піднятися на гору Піп Іван, де знаходиться та сама обсерваторія. Хто знає, можливо, скарби там справді є.
Галина Пагутяк «Уріж та його духи». Галина Пагутяк – то особливий автор в сучасній українській літературі. Вона містична, дуже глибока, психологічна, напружена, акцентована не стільки на персонажах, скільки на їхній долі. "Уріж та його духи" - це книжка легенд, містичних історій, дивних снів одного села. Саме вона стане вашим кращим путівником до таємничого світу Карпат.
Марина Смагіна «Волковиці». «Волковиці» - це дебютний роман авторки, який взяв цьогорічну спецвідзнаку Коронації Слова за сучасне українське фентезі. Марина Смагіна розповідає історію загубленого карпатського села, яке має свою страшну таємницю. Волковиці не так просто знайти, а якщо вже знайшов, то покинути не зможеш, не відпустить тебе село. Це історія про те, що за свої бажання та вчинки необхідно розплачуватись, і інколи ціна буде аж занадто високою, про первісну магію гір, про надзвичайну силу рідної крові і, звісно, про кохання.
Галина Вдовиченко «Тамдевін».  Після цього роману вам неодмінно захочеться в гори до вовків, аби разом з ними припасти до вологої землі та вдихати терпкий млосний запах зів’ялої трави. Авторка розказує незвичайну історію кохання відомої художниці Анни та етолога Юрія, що відбувається на тлі напівзруйнованого замку Гербуртів, мальовничого карпатського села та гірських схилів, де діють закони вовчої зграї, які іноді гуманніші, ніж людські.
Михайло Коцюбинський «Тіні забутих предків». А куди ж без класики? Напевно, кожен знає історію про українських Ромео та Джульєтту. «Тіні забутих предків» - це надзвичайно яскравий дешифратор до містичної душі Карпат. Книга наскрізь пронизана душевною та духовною магією, первісними віруваннями та колористикою гуцульських традицій.  Це безперечно must read для кожного, хто хоч раз ловив себе на думці, що без гір вже не може уявити свого життя.
Читайте, бо воно того варте. І пам’ятайте: зустрівши в лісі мавку, не спішіть бігти світ за очі, можливо, вона просто хоче відкрити вам таємницю карпатських скарбів.

Олександра-Ксенія Медвідь "ОМ"

Відколи залюбилась у поезію, вузьке коло моїх улюблених поетів поволі розширюється. Спеціально нікого і нічого не шукаю – ті римовані рядочки, що влучають в саму душу, та їх автори самі мене "знаходять" у шаленому життєвому хаосі якимсь дивовижним чином. Звісно ж, для чогось те потрібно. Й приймаю те з радістю та вдячністю, бо розумію, наскільки мені колись не вистачало цього.
Олександру-Ксенію Медвідь знала давно, але – як майстриню народної творчості, в якої замовляла для себе браслети "шамбала" та інші рукотворні цікавинки. Про те, що згодом писатиме поезії, певно, й сама Олександра ще тоді не здогадувалась...

Степан Процюк "Варвари"

Прикарпатський письменник Степан Процюк своїм твором відкриває для читача дещо таємничий, дещо навіть страшний, але справжній світ тієї доби, часів, коли людина за власну думку, позицію, мову, і просто любов до своєї країни могла запросто бути позбавлена волі і навіть життя… Радянська влада (а вона ж і названа автором варварами) не зупинялася ні перед чим… Дія відбувається в селі Зернівка. Зажерливу, ненависну владу символізують у творі кагебісти, які тлумлять морально і фізично головного вчителя Миколу Панасовича, згодом, молодого хлопця, учня талановитого вчителя Івана... Прислужницею цій владі у творі є Октябрина Едуардівна, яка вчить дітей у школі математики (хоча математик з неї ніякий, як пише автор…). Головне її завдання – це спостерігати і доповідати. Важко уявити, напевно, сучасній людині, в якій задушливій атмосфері жили тоді люди, а головно ті, хто мали силу духу, були нескореними, попри все, залишались людьми. Такими є герої твору, автор наділяє їх особливим стоїцизмом. Ніякі обіцянки про гарну роботу, квартиру і багато іншого не змінили переконань вчителя. Для нього було гидко думати, що він може каятися в чому-небудь. «Краще здохнути. Я не зможу жити з покаянним листом на СЕРЦІ…».

Юрій Іздрик «Папіроси»

25 віршів без фільтра – добірка найновіших віршів Юрія Іздрика. Цього разу – жодної слинявої роман-тики і мармеладної лірики. Це жорстка пацанська поезія про життя і смерть, про пошуки сенсів і способів виходу з без¬ виході.

Андрій Любка «Саудаде»

Обережно! Ця книга небезпечна: після прочитання хочеться одночасно вирушити в подорож Балканами, випити келих червоного вина і в зручній ложі театру слухати оперні арії. Понад шістдесят коротких історій – часом іскрометних, подекуди сумних, почасти автобіографічних, але завжди щирих – запрошують читача пережити з автором найщасливіші миті мандрів, симфонічних концертів і не завжди успішних залицянь.

Марія Савчин «Тисяча доріг. Спогади жінки учасниці підпільно-визвольної боротьби під час і після Другої світової війни»

Авторка цієї мемуарної книжки – Марія Савчин («Марічка») – з 1944 по 1953 рр. перебувала в підпіллі на Львівщині, в Закерзонні, Польщі, Карпатах, на Поділлі, Волині та Поліссі. Будучи дружиною Василя Галаси («Орлана») – заступника Провідника ОУН Закерзонського краю, а з 1948 р. Провідника ОУН Волині й Полісся, — вона зустрічалася з багатьма повстанцями, виконувала відповідальні доручення, не раз потрапляла в трагічні ситуації, коли вирішувалася не тільки її доля, але й доля товаришів по боротьбі.

Дара Корній «Місячне насіння»

«Місячне насіння» – це перша окрема збірка оповідань сучасної української письменниці Дари Корній,  котра є автором десяти романів та двох книжок для дітей. Раніше деякі її оповідання виходили друком лише у збірках поруч із творами інших авторів, але при цьому дуже полюбилися читачам. Попри те, що авторку цієї збірки читачі вже давно і небезпідставно вважають метром українського сучасного фентезі, її оповідання теж мають багато прихильників. Адже вони про нас із вами, про життя, про любов і зраду, мудрість і марнославство, про високе і нице, тобто – про важливе у будь-які часи… А ще вони про Майдан, про мир та війну, про кохання, яке інколи є довшим за життя.

Ірина Червінська «Світи і лабіринти»

У далекому майбутньому після видалення мозкової пухлини інноваційним методом пацієнт втрачає пам’ять і дружина приводить чоловіка у спеціальний медичний центр, щоб відновити йому спогади. Що б ви думали, якби відчували, що зі світом навколо вас щось не так? Що б ви робили, якби згадували минуле, якого ніколи не було?
Головний герой, ніби канатоходець. І ходить він по нервах читача, натягнутих між різними реальностями, вимірами, часами, просторами та ідентичностями.
Читач, відкривши цю книгу, приречений на запаморочливі переміщення її кротовими норами. Та й хіба може бути інакше, коли закони природи спотворені, коли все відбувається у мозку, враженому алкогольними випарами та хворобою? А якщо паразитами свідомості?.. І хіба можна бути на 100% переконаним, що Ви не персонаж чийогось спотвореного мозку? Озирніться навколо, подивіться на цей шалено-абсурдний світ. Ви досі переконані? Тоді краще не заходьте на територію лабіринтів.

Олександр Завара «Песиголовець»

Письменник Юрко Побиван, чия популярність стрімко йде на спад, у пошуках нового приголомшливого сюжету навідується з родиною на Прикарпаття до таємничої Галявини вічної роси, де колись було поселення наших предків полян – там і досі побутують міфи про таємничих людей із головами псів. Одного з таких Юрко пам’ятає з дитячих років – це ікона Святого Христофора із зображенням чоловіка-песиголовця, бачена ним колись у храмі на Франківщині. Чим не сюжет для майбутнього бестселера? Утім, з творчої відпустки Побиван привозить не лише фотографії й нотатки для нової книги…

Володимир Єрмоленко «Ловець океану: Історія Одіссея»

«Ловець океану: Історія Одіссея» – це перший художній роман Володимира Єрмоленка. Книга наближає епос до нас, осучаснює його. Неважливо, хто ми – напівбоги чи прості смертні – Володимир Єрмоленко доводить: думаємо і відчуваємо ми однаково.
Головний герой роману – Одіссей – воїн і мандрівник. Він повертається на Ітаку після двадцяти років блукань. Але вдома не знаходить ані своєї дружини Пенелопи, ані свого сина Телемаха. Він розуміє, що став на хибний шлях і тепер мусить виправити свої помилки. Одіссей здійснить свою подорож у зворотному напрямку, від Ітаки до Трої. Він знову зустрінеться з Сиренами, знову відвідає землю Навсикаї, знову буде на островах Каліпсо та Цирцеї, знову спуститься в царство Аїда. Крок за кроком він дедалі краще розумітиме головні сили, які скеровують його життя: кохання, смерть, провину, красу і втрату.