Вступ
Україна увійшла в ХХІ століття як держава, що переживає фундаментальні перетворення в усіх галузях суспільного життя: в економічній, політичній, соціальній та культурній. Докорінно змінюються уявлення української спільноти щодо ролі кожного її члена у цих процесах. Постає питання про формування особистості в нових історичних умовах буття.
Неабияку роль у вирішенні даної проблеми відіграє шкільна освіта. Вона як невід’ємна частина суспільної організації також переживає добу перетворень та докорінного реформування. Розвиток сучасного суспільства вимагає реформування системи освіти. В Україні відбувається поступова зміна авторитарної моделі навчання на особистісно зорієнтовану. У цих умовах відбувається зменшення конкретизації змістовної частини навчальних програм і чіткого визначення вимог до результатів навчання. Сьогодні відбувається пошук шляхів модернізації навчального процесу через його технологізацію. У дію вступає нова парадигма освіти, в якій складові змісту навчання формуються від результату.
Сучасна шкільна освіта, повернувшись обличчям до учня, прагне, в першу чергу, побудови особистісного світу знань, бо саме він приведе молоду людину в майбутньому до творчої самореалізації в суспільстві. Слід зазначити, що знання в такому контексті не є простим засвоєнням інформації, а виступає засобом для набуття необхідної компетентності, містком для продовження навчання та поштовхом до самоосвіти.
Стратегія сучасної освіти полягає в тому, щоб надати можливість всім, без винятку, учням виявити свої таланти, творчий потенціал та реалізувати свої особисті плани. Для цього необхідно розвивати освітній процес, спираючись на наступні дії: навчитися пізнавати (учитися); навчитися робити (працювати); навчитися жити разом; навчитися жити у злагоді з самим собою.
Як показує досвід, поряд із знаннями, вміннями та навичками, які учні отримують під час навчання у школі, набувають вагомості компетентності, оскільки саме вони є "тими індикаторами, які дозволяють визначити готовність учня-випускника до життя, його подальшого особистісного розвитку й до активної участі в житті суспільства". Тому в сучасних умовах, результатом роботи навчального закладу має стати переорієнтація навчально-виховного процесу на отримання учнями ключових компетентностей, які на думку І. Єрмакова "необхідні для розв'язання життєвих завдань і продуктивного здійснення життя як індивідуального проекту" .
У зв'язку зі становленням парадигми особистісно-орієнтованої освіти технологія проектів переживає друге своє народження як ефективне доповнення до інших педагогічних технологій, що сприяють становленню особистості учня як суб'єкта діяльності та соціальних відносин. Сьогодні очевидним є те, що реалізувати принципи особистісно-орієнтованого навчання при традиційному підході до освіти, традиційних засобах навчання, орієнтованих на класно-урочну форму занять, неможливо. Для включення кожного учня в активний пізнавальний процес, який застосовується на практиці повинно бути створено адекватне навчально-предметне середовище, яке забезпечувало б можливість вільного доступу до різних джерел інформації, спілкування з ровесниками, працювати разом під час вирішення різних проблем. Найбільш перспективним у цьому відношенні є технологія проектів.
Проектні технології спрямовані на стимулювання інтересу учнів до нових знань, розвиток дитини через розв’язання проблем. Спрямування сучасної освіти на профільне навчання робить знання і застосування методу проектів надзвичайно актуальним. З огляду на це можна констатувати, що застосування сьогодні методу проектів в навчанні є не тільки дань модному напряму освіти, а нагальною потребою того вчителя, який намагається забезпечити розвиток учня як цілісної особистості.
МЕТОДИЧНИЙ ПАСПОРТ ПРОЕКТУ
Пропонований навчальний проект призначений для здійснення учнями 5(9)-х класів гімназії на базі уроків української літератури ( в позаурочний час) присвячений темі «Т.Г.Шевченко – 200-річчя від дня народження поета», що є актуальною і в наш час.
Тема навчального проекту: "Т.Г.Шевченко – погляд у майбутнє ("І мертвим, і живим, і ненародженим в Україні і не в Україні моє дружнєє посланіє")".
Завдання проекту:
- посилити національну свідомість;
- пробудити розуміння, що тільки в національній єдності і братерстві майбутнє Вітчизни;
- навчити учнів здобувати знання самостійно, вміти застосовувати їх для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань;
- навчитися шукати інформацію самостійно, користуючись різними джерелами; визначати її вірогідність, залежно від типу джерела;
- сприяти у здобутті учнями комунікативних навичок (здатності працювати у різноманітних групах, виконуючи різні соціальні ролі – лідера, виконавця, посередника тощо);
- розвивати емоційність, емпатію, пам'ять, логічне й критичне мислення, мову ;
- виховувати почуття національної гідності і честі;
- прищеплювати учням уміння користуватися дослідницькими прийомами: збирати інформацію, вміти її різнобічно аналізувати, висувати гіпотези, уміти робити висновки;
- навчитися оформляти результати своїх пошуків;
- сформувати навички планування й виконання конкретних кроків і операцій щодо рішення проблеми, рефлексії, підготовки та проведення презентації.
- Навчитися представляти свою роботу, аргументувати свою позицію.
Мета проекту:
- формувати в учнів вміння працювати у великих групах, вміння висловлювати власну точку зору; виховувати любов до своєї батьківщини, відданість своєму народу, гордість за свій народ, прагнення захистити його надбання.
- розвивати вміння аналізувати різноманітні джерела і систематизувати, узагальнювати матеріал життєтворчого змісту;
- формувати вміння формулювати власне судження щодо глобальних історичних подій сьогодення; життєдіяльність Т.Г.Шевченка і його погляд у майбутнє;конкретна діяльність особистості щодо матеріального та культурного збагачення своєї країни.
- залучати власний досвід для розв’язання навчальних завдань життєтворчого характеру.
Тип проекту: дослідницький.
Час роботи над проектом: 01.08.2014 – 01.10.2014
Режим роботи: позаурочні заняття
Забезпечення проекту: підручники й навчальні посібники з української літератури різних авторів, збірка «Кобзар», довідники, новини телебачення, ресурси “Інтернет”.
Знання та навички, необхідні для роботи в проекті:
- уміння працювати в інформаційному полі, використовуючи додаткову літературу;
- уміння осмислювати, структурувати інформацію, зв'язувати її з колишніми знаннями творів Шевченка, знаходити їй місце в сучасному житті України.
Мотивація до діяльності: сама навчальна проектна діяльність, інтерес до її результатів, бажання реалізувати себе в спільній справі, а також інтерес до досліджуваного матеріалу, бажання бачити Україну майбутнього – вільною, самостійною, мирною державою.
Передбачувані результати: нова, додаткова, що раніше не використовувалася інформація з даної теми, добута самими учнями й застосована ними на практиці; уміння здійснювати навчальну проектну діяльність; особистісні компетентності учнів.