ВИСТУП «МОДЕЛЮВАННЯ УРОКУ ЛІТЕРАТУРИ ЯК ТВОРЧИЙ ПРОЦЕС»

1 етап. Теоретичний. Моделювання  фрагментів уроку української літератури.           Теоретична частина передбачає інформаційне представлення методів, прийомів, форм діяльності, які найбільш вдало використовуються вчителем на уроках української літератури, та навчання аудиторії цим методам, прийомам і формам. Пропонуються такі види діяльності: сумісне відпрацювання деяких принципів та прийомів із частковою презентацією досвіду вчителя.    2 етап. Практичний. Відкритий урок з теми  «Я душу дав тобі? А тіло збавив!» Проблема кохання й  зради в драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». 3 етап. Аналітичний. Аналіз ефективності уроку. Основний зміст Крок 1. Визначення типу уроку. Обґрунтування вибору шляхом опрацювання пам’ятки «Типи уроку» Завдання:  визначити тип уроку  з розділу «Творчість Лесі Українки» на тему: «Я душу дав тобі? А тіло збавив!» Проблема кохання й  зради в драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня», користуючись пам’яткою «Типи уроку» за класифікацією В.О.Онищука. Допоміжна інформація: урок з даної теми є другим уроком вивчення драми-феєрії «Лісова пісня». Мета уроку: розкрити проблему кохання й зради, порушену у творі; удосконалювати вміння й навички аналізу літературного твору, навички роботи з текстовим матеріалом; розвивати в учнів творчу уяву,  уміння визначати підтекст художнього твору, уміння дискутувати, аргументувати власні думки, робити висновки; виховувати повагу до чуттєвої сфери людського життя.  Існують різні підходи до визначення типів уроків і їхньої класифікації. Найбільш доцільною  для уроків літератури, на наш погляд,  є класифікація, здійснена українським дидактом В.О.Онищуком, який поклав в основу своєї класифікації ланки процесу навчання і відповідне їм головне завдання уроку. На основі ди­дактичної мети розрізняють  основні типи уроків: комбіновані (змішані), уроки засвоєння нових знань,· уроки формування навичок і вмінь,· уроки узагальнення і систематизації знань,· уроки практичного застосування знань, навичок і умінь,  уроки контролю і корекції знань, навичок і вмінь. 1.2. Обговорення доцільності вибору. Пам’ятка  «Типи уроку» за класифікацією В.О.Онищука Урок засвоєння нових знань 1) Актуалізація чуттєвого досвіду опорних знань учнів. 2) Мотивація учбової діяльності школярів. 3) Повідомлення учням теми, мети й завдань уроку. 4) Сприйняття  й усвідомлення учнями нового матеріалу. 5) Осмислення учнями знань. 6) Узагальнення й систематизація знань. 7) Підведення підсумків уроку. 8) Домашнє завдання. Урок формування навичок і вмінь 1) Актуалізація опорних знань і практичного досвіду учнів. 2) Мотивація навчання школярів. 3) Повідомлення теми, мети й завдань уроку. 4) Вивчення нового матеріалу. 5) Першопочаткове застосування набутих навичок і вмінь. 6) Застосування учнями знань з метою засвоєння навичок. 7) Творчий перенос знань і навичок у нові умови. Урок застосування знань, навичок і вмінь 1) Актуалізація опорних знань і дій учнів, необхідних для творчого вирішення поставлених завдань. 2) Повідомлення учням теми, мети й завдань уроку. 3) Мотивація навчальної діяльності учнів. 4) Самостійне виконання учнями завдання під контролем і з допомогою вчителя. Учні виконують практичне завдання індивідуально, попарно й групами. 5) Узагальнення й систематизація знань і способів виконання дій, отриманих і засвоєних на уроці. 6) Контроль вчителя, контроль і взаємоконтроль учнів у процесі виконання завдань. Урок узагальнення й систематизації знань 1) Мотивація учбової діяльності школярів. 2) Повідомлення теми, мети, завдань уроку. 3) Узагальнення окремих фактів, подій, явищ. 4) Повторення й узагальнення понять,  засвоєння відповідної їм системи знань. 5) Повторення й систематизація основних теоретичних положень і провідних ідей науки. 6) Підсумки уроку. 7) Домашнє завдання. Урок контролю й  корекції знань, навичок і вмінь 1) Мотивація учбової діяльності учнів, повідомлення теми, мети й завдань уроку. 2) Перевірка рівня знання учнями фактичного матеріалу, основних понять і вмінь самостійно пояснювати їхню сутність, приводити найбільш переконливі аргументи до своїх суджень. 3) Застосування учнями знань у стандартних  і нестандартних умовах. 4) Збір виконаних завдань, їх перевірка, аналіз і оцінка. 5) Підсумки уроку й повідомлення домашнього завдання. Комбінований урок 1) Актуалізація опорних знань, навичок і вмінь. 2) Мотивація учбової діяльності школярів,  повідомлення теми, мети й завдань уроку. 3) Вивчення нового матеріалу. 4) Першопочаткове застосування набутих знань. 5) Засвоєння навичок. 6) Засвоєння узагальнених умінь. 7) Самостійна робота: творче застосування знань, навичок і вмінь, перевірка результатів виконаних завдань. 8) Підведення підсумків уроку й домашнє завдання. Крок 2. Проектування структури уроку Інновації в навчально-виховному процесі стосуються насамперед структури уроку. Структура уроку й форми організації навчальної роботи на ньому мають принципове значення в теорії і практиці сучасного уроку, оскільки в значній мірі визначають ефективність навчання, його результативність. Кожний тип уроку має свою структуру: етапи побу­дови уроку, їх послідовність, взаємозв'язки між ними. Добір елементів структури визначається завданнями, які слід постійно вирішувати на уроках певного типу, щоб оптимальним шляхом досягти його найбільшої ефективності. Постановка мети, конструювання навчального процесу, перевірка його ефективності – це основні моменти розробки уроку. Існує чітко визначена дидактична структура уроків різних типів. Проте слід уникати шаблонності в процесі побудови уроку. Процес навчання ефективний лише тоді, коли вчитель правильно розуміє єдність функцій кожного компонента окремо і його структурної взаємодії з іншими компонентами уроку. Під час створення методичного проекту уроку  для забезпечення ефективності значну роль слід приділяти створенню мотивації, психологічного комфорту з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей. 2.1. Мотивація навчальної діяльності, створення позитивного    емоційного  фону Додаткова інформація: створення позитивного емоційного фону досягається шляхом використання музичних композицій, декламування цитат із творів художньої літератури, афоризмів, різних варіантів привітань дітей і звернень до їхньої особистості на уроці, демонстрації ілюстрацій, перегляду відеороликів. Ефективними прийомами впливу на активізацію розумової діяльності школярів є постановка проблемних питань та евристична бесіда.  Завдання (робота в парах): сформулювати проблемне питання до уроку на тему:  «Я душу дав тобі? А тіло збавив!» Проблема кохання й  зради в драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». Обговорення ефективності застосованих прийомів. 2.2. Важливим етапом уроку є актуалізації навчальної діяльності Ефективними прийомами актуалізації пізнавальної діяльності учнів є тільки ті, що сприяють активній розумовій діяльності, умінню застосовувати набуті знання. Завдання:  ранжувати  прийоми актуалізації від найефективнішого до найменш ефективного: заповнення таблиці, бесіда, тестування,  мікрофон, мозкова атака, сніговий ком. Прийоми актуалізації Рейтинг Заповнення таблиці Бесіда Тестування Мікрофон Мозкова атака Сніговий ком Обгрунтування результатів  ранжування. 2.3. Моделювання основної частини уроку: опрацювання теми  Якість уроку залежить від особистісного підходу до навчального процесу, взаємодії учителя й учнів, педагогіки співробітництва на уроці та інших чинників, що стимулюють активну навчальну діяльність. Набуття нових знань може бути успішним тільки з опорою на вже опановані  знання, а відпрацювання навичок і вмінь успішно відбувається після засвоєння й усвідомлення матеріалу. З метою демонстрації одного з прийомів роботи – дискусії – проводиться анкетування  учасників майстер-класу з теми «Зрадо, як тебе зрозуміти?» (психолог школи аналізує результати анкетування), обговорюються особливості й правила проведення дискусії, автор майстер-класу проводить дискусію з даної теми на  учасниках.  Ділова гра. З метою моделювання фрагменту уроку учасникам пропонується об’єднатися в групи (за допомогою символів, які були обрані учасниками на початку майстер-класу) для обговорення методів і прийомів на етапі опрацювання теми уроку.   Питання для обговорення: актуальність застосування прийому/методу, рівень складності, які вміння  й навички формує, чи застосовуєте в роботі. Додаткова інформація.  Прийоми й методи,  які пропонується використати під час опрацювання теми: прийом  незакінчених речень, асоціативний кущ, цитатний аналіз художнього тексту гронування, «акваріум», дискусія,  складання тестових завдань, інсценізація. Оцінювання результатів роботи учасниками груп. Визначення ефективності застосованих методів і прийомів. Крок 3. Висновки Якщо актуалізація є важливою складовою початкової частини уроку, то для кінцевого етапу необхідною є рефлексія – етап уроку, протягом якого учні осмислюють набуті й усвідомлені знання. Для проведення етапу рефлексії в арсеналі педагогів є немало засобів. Рефлексія на уроці Рефлексія – етап уроку, протягом якого ви осмислюєте набуті й усвідомлені вами на уроці  знання. застосовуйте! сперечайтеся! дискутуйте! Сьогодні на уроці я дізнався… я навчився… мені сподобалося… мене схвилювало… мене зацікавило… здійснилися мої очікування щодо…   (результатів уроку, емоційного стану, отриманої    інформації, роботи в групі) Я зрозумів, що мені треба Вивчити… Повторити… Усвідомити…