неділя, 10 липня 2016 р.

Створення умов для активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови та літератури

Науково-теоретичне обґрунтування
Нині, крім запровадження нових прогресивних методик, слід зміни­ти саму ідеологію навчання й вихо­вання. Головне — навчити дитину вчитися й переконати її в тому, що вона сама визначає свою долю.
Одним зі шляхів удосконален­ня змісту, форм, методів і засобів навчання української  мови та літерату­ри є інтенсифікація навчання, що передбачає по-новому структурований зміст, запровадження сучасних інформаційних технологій, які зумовлюють формування пізна­вальних інтересів, глибше сприй­няття й розуміння теоретичного матеріалу. Традиційні методи навчання замі­нюються інноваційними, що перед­бачають зміну акцентів у навчальній діяльності, спрямованій на інтелек­туальний розвиток учнів за рахунок зменшення частки репродуктивної діяльності.
Підхід, у якому акцент перенесено на самостійну активну діяльність учнів, можна назвати «навчанням, у центрі якого перебуває учень». В основу такого навчального про­цесу закладено співробітництво і продуктивне спілкування учнів, спрямоване на спільне розв'язання проблем, формування здібностей виділяти важливе, ставити цілі, планувати діяльність, розподіляти функції, відповідальність, критично міркувати, досягати значимих результатів.
В українській педагогіці такий підхід пов'язано з використанням проб­лемного та проектного методів на­вчання, активізацію пізнавальної діяльності учнів на уроках  у яких навчальну діяльність спрямовано на успішну робо­ту в умовах реального суспільства.
Результатом навчання стає вже не  засвоєння знань, вмінь і навичок, а формування основних компетентностей, які забезпечують успіх практичної діяльності. Важливою озна­кою проектного підходу є гуманізм, увага та повага до особистості учня, позитивний запал, спрямований не лише на навчання, а й на розвиток  особистості учня.


Нові підходи до організації уроку української  мови та літератури створюють сприятливі умови для формування особистості, для розвитку творчості не тільки учня, а й вчителя.
Необхідно шукати такі форми про­ведення уроку, які захопили б, при­несли радість і задоволення, активізували пізнавальну діяльність на уроках української мови та літератури.
Ян Коменський вважав інтерес  основою навчання, адже оригі­нальна форма пізнання допомагає уникнути одноманітності, сприяє широкому застосуванню ефективних методів та прийомів засвоєння учнями нових знань та формування в них творчих здібностей.
В описі роботи над проблемою охоплені най­важливіші  питання активізації пізнавальної активності на уроках української мови та літератури. Особливу увагу приділено уроку, який дає  імпульс для різнобічного розвитку  особистості.
Технологія роботи над проблемою 
Основною формою організації на­вчального процесу в школах усіх типів був і залишається урок.
Кожний урок несе певний обсяг інформації, однак від учителя зале­жить, наскільки її зможуть спри­йняти та засвоїти учні, якими на­вчальними методами та прийомами при цьому треба скористатися.
Урок у новому розумінні слід роз­глядати як засіб розвитку особистісних якостей учня, збагачення його суб'єктивного досвіду, з одно­го боку, а з іншого — як середовище для повноцінної навчальної цілереалізації учнів.
Проблема  «Активізація пізнавальної діяльності  учнів на уро­ках української мови та літерату­ри» — цікава та багатогранна. Як і чим заохотити учня до співпра­ці? Як примусити битися захоплено дитяче серце у відповідь на худож­ній твір? Як запалити вогник у юній душі? Як навчити молоду людину слухати і чути іншого, прийняти чи зрозуміти точку зору свого співрозмовника і толерантно ставитися до людей? І таких «як» — багато.
В основу роботи над проблемою  покладено компетентісно орієнтований підхід, спрямований на розвиток життєвих компетентностей, їхньої здатності розв'язувати завдання в різних сферах життєдіяльності, реалізації аксіологічної, літературознавчої, формотворчої змістової лінії на уроках літератури та мовної, мовленнєвої компетентності на уроках мови.                       
Чим забезпечується мовна (лінгвістична) компетенція?
При вивченні змістового компонента рідної мови мовну компетенцію школярів забезпечує мовна (лінгвістична) змістова лінія. Лінгвістична (мовна) компетенція - це знання основ науки про мову, знання про мову як систему, володіння способами і навичками дій з вивченим і виучуваним матеріалом.
Для сприяння і розвитку мовних компетенцій оновлено зміст курсу рідної мови в школі, створено навчальний матеріал для забезпечення діалогічного контакту учня з навчальним матеріалом.
У чому полягає мовленнєва (комунікативна) компетенція?
Комунікативна (мовленнєва) компетенція забезпечує: оволодіння всіма видами мовленнєвої діяльності й основами культури усного й писемного мовлення, вміннями й навичками спілкування в різних сферах і ситуаціях у відповідності до досвіду, інтересів, психологічних особливостей мовця; здатність засобами мови вирішувати актуальні для мовця й суспільства задачі спілкування у побуті, суспільній, виробничій та культурній сферах життя, вміння використовувати мову й мовлення для реалізації цілей спілкування.
Формування вмінь і навичок у всіх видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, читанні,  говорінні,  письмі), тобто формування комунікативної (мовленнєвої) компетентності, передбачене мовленнєвою (комунікативною) лінією навчальної програми.
З метою формування мовленнєвих компетенцій широко впроваджую в практику навчання такі альтернативні форми, як проектна та дослідницька діяльність; посилення діяльнісного характеру освіти, рольове навчання, використання інтерактивних ігор, вправ, методик.
Застосовувані технології інтерактивного навчання та критичного мислення допомагають створити суб'єкт-суб'єктні стосунки (учень є суб'єктом пізнання).
З інтерактивних форм перевагу надаю кооперативній формі навчальної діяльності, яка реалізується через методи «Ажурної пилки», «Вільного мікрофона»,  рольові ігри (імітації), «сенкан», гронування. Вони є універсальними для розвитку життєвих компетентностей, формуючи уміння на навички працювати та діяти в команді, колегіально вирішувати спільні завдання. Інтерактивні форми сприяють актуалізації особистісних якостей школяра.
Проводжу й дослідницьку роботу на уроках української мови: дослідження орфограм, особливостей речення з прямою мовою; даного і нового; на уроках літератури: комічне у казці «Цар Плаксій і Лоскотон» В.Симоненка, дослідження художніх засобів творів, історії написання. Як засіб розвитку рефлексії, практикую написання, створення асоціативних рядів, формулювання запитань, що змушують дитину задуматися  над тим,  чи  відповідають її уявлення загальнолюдським: «Чого навчає цей твір?», «Як би ви вчинили на місці героя?», «Чи трапляються подібні випадки в наш час?». Так формуються комунікативні та мотиваційні компетентності.
Функціональні компетентності формуються за рахунок усвідомлення літератури як складової частини українського народу, знання сюжету й позакласних елементів, уміння визначати художні засоби твору, виявляти міжпредметні зв'язки, оперувати теорією літератури, уміння зв'язно висловлювати свою думку. Мною систематизовано на допомогу учням схеми-опори для реалізації предметних компетенцій на уроках української літератури: як готуватися до твору, як працювати над твором, як працювати над текстом художнього твору, як побудувати роботу над байкою, статтею, як заучувати вірш напам'ять, як правильно відповідати на запитання, вчитися складати план прочитаного твору, як готувати домашнє завдання, як працювати із заголовком твору, як аналізувати твір. Дитина буде здатною до певного виду діяльності, на мою думку, лише тоді, як вона буде брати участь у цій діяльності.
Пізнавальні, наукові, самоосвітні компетентності учнів виробляються при участі учнів у таких видах діяльності на уроці: читанні художнього чи наукового тексту, самостійних роботах, творах-роздумах, дискусіях, створенні системи питань. Естетичні, особистісні компетентності, національно-етичні, психологічні - під час виразного читання напам'ять, участі у позакласних, виховних заходах, театральних постановках, вивчення теорії літератури, виявленні мотивації вчинків героя, створення психологічного і національного портрета українця.
Мовленнєві та мовні компетентності виробляються завдяки вправам з мови, створення й аналізу монологічних, діалогічних, полілогічних тестів.
Реалізовуючи проблему, залучаю учнів до ситуативно-моделюючих   завдань.   Мета   таких   вправ   -   формування   основних комунікативних умінь (орієнтація в ситуації спілкування, планування, створення й аналіз власних висловлювань, добір мовних засобів).
На уроках української мови та літератури  надаю перевагу завданням проблемно-пошукового характеру, формую навички аналізу й синтезу, навчаю складати й працювати з опорами, схемами, алгоритмами, переходити від спостережень і досліджень до висновків та узагальнень, творчо підходити до роботи над програмою саморозвитку особистості.
Слід зазначити, що формування компетентностей відбувається в процесі, різноманітних видів діяльності на уроках та поза уроками. Всі види діяльності на окремо взятому уроці важливі, бо діюча особистість мусить зуміти виконати як просту, механічну роботу, так і складну, творчу.
Проте, зрештою, творчі види роботи - найважливіші, бо дитину в майбутньому чекає освоєння світу, а це не виконання вправи за зразком, це - неперервна творчість, постійне розв'язування нестандартних задач. Тому стараюся створювати сприятливі умови для розвитку творчого мислення й здібностей дітей, використовую для цього дидактичний та методичний арсенал, самостійну роботу, роботу в групах, парах.
Вважаю, що корисне все, що спонукатиме дитину зрозуміти, запам'ятати, засвоїти, привести до власної ціннісної системи, стати компетентним. А тому роботу з учнями організовую по порядку: від простого до складного, щоразу усвідомлюючи, що будь-яка робота спрямована на формування певних важливих рис, умінь, навичок, які всі разом і складають компетентність. Твори-роздуми «Якби не було української мови», «В кого позичила кольору волошка» стимулюють самопізнання.
Учнів з низьким рівнем знань знайомлю з маленьким віршиком. Його спершу пропоную прочитати (цей вид роботи формує особистісні компетентності і навички гарно, швидко, осмислено читати); потім вивчити напам'ять (формує особистісні компетентності), після чого починається складний процес осмислення. Вірш слід проаналізувати, щоб осягнути у всій її повноті ідею художнього твору, а потім правильно, виразно прочитати, проникнути у філософську глибінь, отримавши при цьому різні життєві компетентності: особистісні, культурологічні, мовно-національні, пізнавальні, самоосвітні, естетичні, світоглядні.
Робота з заповнення «Паспорту твору» вимагає живого і незгасного інтересу, застосування різноманітних компетенцій (хто автор твору, у якому році написаний, написати життєві та літературні джерела твору, назвати персонажів твору, визначити жанр твору, пояснити, чому так вважають, назвати особливості твору, яка тематика твору, які ключові слова, які проблеми порушуються , яка основна думка твору).
Змістовий аналіз твору, нестандартний підхід до характеристики образів допомагає виявити мотиви вчинків та поведінки героїв, визначити власне ставлення до проблем, порушених у творі, спонукає дитину робити правильний моральний вибір у житті, відчути себе дослідниками, шукачами.
На уроках української мови та літератури учні вдосконалюють уміння спостерігати, аналізувати, робити висновки, відчувати твір, усвідомлювати значення образного слова, розвиваючи читацьку увагу до найдрібніших деталей життя; спонукаю бачити незвичайне в буденному, викликати бажання відповідати загальнолюдським ідеалам, прагнути наслідувати кращі риси героїв.
За допомогою асоціативно-креативного методу, що передбачає творче осмислення та мотивацію, учні визначають його позитивні та негативні якості, користуючись «Словничком психологічних категорій», де тлумачиться лексичне значення визначених рис, вмотивовують визначене.
Практикую у своїй роботі мовні, лінгвістичні, морфологічні, комунікативні розминки, лінгвістичний двобій, метафоричну зарядку, вправи, які мають на меті створити усне зв'язне висловлювання, діалог на дану тему,складання казки за поданим початком.
На мою думку, досить цікавою формою роботи є урок-проект. Це форма організації навчання, у процесі якого учні отримують знання й набувають практичних вмінь для розв'язання реальних проблем. Так, після проведення уроку з вивчення літератури рідного краю учні запропонували продовжити роботу з дослідження коломийок села. Розглядаючи етнічний словник як провідний, склався певний проект, який у поєднанні з іншими чинниками формував компетентності особистості.
Працюючи в школі, дійшла до  висновку, що  там, де використовувалися  мультимедійні технології, навчально-виховний процес відзначався такими перевагами: краще сприймався матеріал учнями, зростала їх зацікавленість (сучасного учня дуже важко чимось здивувати, тим  більше зацікавити), відбувалася індивідуалізація навчання, розвиток творчих здібностей (залучення школярів до створення уроків, проектів, презентацій), скорочувалися види роботи, що стомлювали учня, використовувалися різні аудіовізуальні засоби (музика, графіка, анімація) з метою підвищення активності дітей, уможливлювалося динамічне подання матеріалу, забезпечуються умови для формування самооцінки учня  та його для самостійної роботи.
Використання ІКТ сприяє тому, що за короткий час особистість спроможна засвоїти та переробити великий обсяг інформації. Запам’ятовування інформації відбувається таким чином: якщо сприймається лише слухова інформація, то засвоюється 20% матеріалу; якщо інформація отримується лише за допомогою зору, то запам’ятовується до 30% матеріалу. За умови комбінованого поєднання слухового та зорового каналів інформації людина спроможна швидко засвоїти до 60% отриманої інформації. Таким чином, використання мультимедіа сприяє кращому вивченню навчальної інформації на уроках .
Мультимедійні технології дозволяють подати учням набагато більше інформації, ніж на уроці без використання комп’ютера. Основна частина уроку може включати і проведення невеликої навчальної дискусії, роботу в групах, творчий звіт з виконання індивідуального завдання. Звісно, використовуються і традиційні форми роботи та методи і прийоми навчання.
Зрозуміло, що уроки з використанням мультимедійних технологій потребують значної підготовчої діяльності педагога. Учитель повинен вміти користуватися різноманітними  програмами: графічними, flesh – анімації, web – редактора, програмами для створення презентацій, програмами для роботи зі звуком та відео тощо. Це уможливлює подання інформації у формі відео, презентації, web-сторінки з різноманітними роликами. Загалом у власній практиці для унаочнення навчального матеріалу дуже часто використовую ресурси Інтернету.
Вважаю, що головне завдання використання ІКТ у процесі вивчення української мови й літератури – підвищити пізнавальний інтерес учнів до вивчення предмета, ефективність його опанування школярами. Загальновизнано, що особистість, яка зацікавлена, хоче пізнати матеріал, засвоює його набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що вивчає. Працюючи у школі, дійшла висновку, що використання комп’ютерних технологій вносить істотні зміни у діяльність педагога та розвиток учня як особистості, ставить нові вимоги до професійної майстерності викладання предмета у комп’ютерному класі, вимагає чіткої організації та індивідуальної роботи з кожним учнем під час навчально-виховного процесу. У своїй діяльності прагну урізноманітнювати уроки, робити вивчення мови і літератури неповторним, пам’ятаючи слова Олеся Гончара, що бути  у вічному пошукові – це значить "шукати енергію слова в енергії душі".
Вважаю, що для вчителя-словесника неабияку роль відіграє позакласна робота. Крім уже тради­ційних для кожного навчального закладу предметних та методичних тижнів (декад), конкурсів, вікто­рин та випуску літературної стін­нівки, проводжу консультації, інди­відуальні заняття з обдарованими дітьми.
Саме  робота на уроках української мови та літератури, позакласна, гурткова робота допома­гає педагогу в повному обсязі роз­крити здібності вихованців, їхні нахили та інтереси. Один — чудо­вий актор, другий — організатор, третій — раціоналізатор, четвер­тий — сценарист... Скільки дітей — стільки й талантів.
Важливо помі­тити, підтримати, не розгубити ці дорогоцінні скарби, допомогти у становленні особистості — непе­ресічної, неповторної, яскравої.
А винагородою за розуміння і під­тримку стане любов і повага, теплі посмішки і незабутні щирі зустрічі з випускниками. Якщо ти відчу­ваєш усе це, якщо ти не байдужий до цього — ти відбувся як учитель.
 Висновок
Отже, працюючи над створенням умов для активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови та літератури, вчитель повинен добирати ті технології, де виступатиме помічником і порадником, старшим товаришем.
Він повинен забезпечувати організацію пошуково-дослідницької навчальної діяльності і працювати спільно з учнями, не розподіляючи функцій між ними, а виокремлюючи послідовні етапи розв’язання завдань. 
Педагог вестиме  учнів шляхом відкриття, залучатиме  до процесу самопізнання, самовдосконалення.

Немає коментарів:

Дописати коментар