Рубрика «Культура мови».

Мова — це дзеркало душі… (людини).

Мова — правдивий свідок… (історії).

Мова — доля нашого… (народу).

Мова — втілення… (думки).

Слово до слова — зложиться… (мова).

Мова — найдорожчий… (скарб).

Гостре словечко коле… (сердечко).

Удар забувається, а слово… (пам ‘ятається)

 СЛОВА

 Слова-самородки, слова-самоцвіти, слова-серпанки, слова-сателіти.  

 Слова солов’їні, слова світанкові, сильні, свинцеві, самотні, суворі. 

 Свідки-слова, судді, солдати, слуги-слова, слова-секунданти.        

 Слова-стрибунці, слова сивочолі, сонячні, світлі, святі, святкові.       

                                     

 Слова-сірники, слова-смолоскипи, струни-слова, сопілки, скрипки.    

 Стріли-слова, слова-струмочки, солодкі, стрункі, складені снопочком.

 Смарагди слів, слова-сапфіри, скарби, списи, слова сатири. 

                                                                             

 Слова-секунди, слова-століття, стебла-слова, слова-суцвіття.    

 Слова-спасіння, слова-сподівання, сумніви, сутінки, серця світання!  

 Сплетіння слів – сонети, станси.

 Словом спасіння сьогодні станеться!   

    Усно поясніть різницю між зна­ченнями слів кожної пари. Зі словами однієї пари складіть речення.

1.     Лікарський, лікувальний.

2.      Декоративний, декораторський.

3.     Документальний, документований.

4.      Інтелігентний, інтелігент­ський.

5.      Зрада, зрадництво.

Довідка для вчителя.

Лікарський, лікувальний: лікарський — «той, що стосується лікаря» (лікарський халат, лікарська практика); лікувальний — «той, що сто­сується процесу лікування» (лікувальні процедури, лікувальний масаж);

Декоративний, декораторський: декоративний — «такий, що при­значений для оздоблення, прикраси» (декоративний елемент, деко­ративний орнамент); декораторський — «який стосується декорато­ра» (людини, що викопує оздоблення) (декораторська кімната, декораторська техніка);

документальний, документований: документальний — «який є до­кументом, який ґрунтується на документах» (документальна по­вість, документальний фільм), документований — «обґрунтований документами» (добре документований нарис);

Інтелігентний, інтелігентський: інтелігентний — «розумово роз­винений, освічений, культурний» (інтелігентна людина, інтеліген­тна поведінка); інтелігентський — «який стосується інтелігента» (інтелігентські кола, інтелігентська розмова).

Зрада — зрадництво: зрада — «перехід на бік ворога» (зрада батьківщини), зрадництво — «поведінка, вчинки зрадника» (зрад­ництво товариша).

Хто з видатних людей зображений на грошових купюрах, пам'ятка старовини?

1   гривня - Володимир Великий, на зворотному боці Київ,

2   гривні - Ярослав Мудрий, Собор Святої Софії в Києві, 5 гривень - Богдан Хмельницький, церква у Суботові,

10 гривень - Іван Мазепа, Києво-Печерська лавра, 20 гривень - Іван Франко, Львівський оперний театр,

50 гривень - Михайло Грушевський, будівля Української Центральної Ради,

100 гривень - Тарас Шевченко, бандурист із хлопчиком-поводирем,

200 гривень - Леся Українка, башта Луцького замку,

500 гривень - Григорій Сковорода, Києво-Могилянська академія.

Гроші

Національна грошова одиниця Украї­ни — гривня. Назва походить від грошової одиниці Київської Русі. На купюрах зобра­жені видатні державотворці та діячі культу­ри різних історичних періодів України:

На 1 гривні — князь Володимир Вели­кий;

На 2 гривнях — князь Ярослав Мудрий;

На 5 гривнях — гетьман Богдан Хмель­ницький;

На 10 гривнях — гетьман Іван Мазепа;

На 20 гривнях — поет і громадський діяч Іван Франко;

На 50 гривнях — голова Центральної Ради України Михайло Грушевський;

На 100 гривнях — поет і художник Тарас Шевченко;

На 200 гривнях — поетеса Леся Україн­ка;

На 500 гривнях — мислитель і філософ Григорій Сковорода.  *

??????????????????????????????????????????????????????????????????????????

Лічильна система кун зародилася в Київській Русі і проіснувала до початку карбування монет у Північно-Східній Русі в кінці XIV — початку XV століть.

У Київській Русі гривнею називали срібний злиток вагою близько фунта (409,5 г), який служив основною грошовою одиницею, тобто саме гривня є основною назвою так званої «кунної» системи грошей. Ногата в ХІ ст.

дорівнювала 1/20 гривні; куна – 1/25. Вевериця – найдрібніша, неподільна грошова одиниця Давньої Русі. 150 вевериць становили одну гривню. Резана (або різана) – грошова одиниця, яка існувала лише до XII сторіччя, пізніше, ця грошова одиниця стала називатися куною.

Імовірну появу гривень-злитків науковці відносять до VIII ст. У документах значення ‘міра ваги’ у слова гривня вживається з першої половини XII ст. У письмових джерелах XIII ст. можна було зустріти також значення слова гривня ‘прикраса’ і ‘грошова одиниця’ в одному й тому ж реченні («його шийна гривня коштувала 100 гривень золота»).
***
Систему числівників українська мова успадкувала від давньоруської, хоч назви одиниць вищого розряду давньоруська мова мала свої:

10 000 – тьма, 100 000 – легіон, 1 000 000 – леодр, 10 000 000 – ворон, 100 000 000 – колода.

Чому українці називають гроші гривнями? Чим відрізнялася «гривна» від

 « гривні»? ( Гривною називалася жіноча прикраса—нашийний обруч із дорогоцінного металу ( бронзи, золота чи срібла).

А ось гривня—це срібна монета вагою 205 грамів. Срібні й золоті гривні використовувалися у Київській Русі вже з ХІ століття.

Назвіть слово...	Варіанти відповідей
...що має 2 дзвінкі приголосні звуки	Зуб, дуб, джаз, Буг, база, газ
...що має 2 глухі приголосні звуки	Сито, сапа, паша, каша, хакі, хек
...що має 3 глухі приголосні звуки	Шапка, шахта, сопка, тиск
...що має 4 глухі приголосні звуки	Хустка, пустка, капуста
...що має 2 приголосні звуки, які відрізняються лише за ознакою дзвінкості-глухості	Діти, туди, дути, дати, СІзо, хуга
...що має 2 сонорні приголосні звуки	Віл, мило, рій, мир, лев, вал, лови, міра, рана, лама, віра, ліра
...що має 3 сонорні приголосні звуки	Мальва, милий, малина, ранній, левеня
...що має 4 сонорні приголосні звуки	Вільний, вірний, рівний, манюній, варений, ламаний, лимонний
...що має 5 сонорних звуків	Ревнивий, манірний, рвійний, наївний, ванільний, ливарний, оманливий
...що має 6 сонорних звуків	Мрійливий, намальований
...що має 2 власне-зімкнені приголосні звуки	Бак, кат, кіт, тік, пік, так, ПЕК, бук
...що має 2 щілинні приголосні звуки	Віл, лис, сало, воля, вал, лови, воли, зал
...що має 3 щілинні приголосні звуки	Загал, васал, сльози, сазан, вазон
...що має 2 м'які приголосні звуки	Няня, рінь, тінь, сіль, зілля, рілля, сіть, дія, Яся
...що має 3 м'які приголосні звуки	Лідія, діяння, стій!
...що має 4 м'які приголосні звуки	Злість, літній, стільці, сірість
...що має 2 голосні верхнього піднесення	Мудрість, дурість, суфікс, бігун, літун, фікус, куліш, рубіж
...що має 2 голосні середнього піднесення	Село, весло, море, горе, ребро, деко, перо, зерно, ромен, бетон
...що має усі голосні переднього ряду	Пісенний, різьблений, вертихвіст, немічний, січеник, небіжчик
...що має усі голосні заднього ряду	Котушка, подушка, правнучок, павучок, пакунок, дарунок
...що має 3 однакові голосні	Розголос, холодно, колобок, загадка, балачка, барабан, велетень
...що має 4 і більше однакові голосні	Саламаха, перевертень, голодомор, стоголосо, одноголосно

Кажуть	Треба казати
Здрастє, я ваша тьотя	На городі бузина, а в Києві дядько. Добридень на Великдень, будьте здорові з Новим роком! Приший кобилі хвіст
Два сапоги — пара	Обоє рябоє. Яке їхало — таке й здибало
Не в свої сани не сідай	Швець, знай своє шевство, а в кравецтво не втручайся. Коли не коваль, то й кліщів не погань
Без труда не виловиш і рибку ізпруда	Щоб рибку їсти, треба у воду лізти. Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися. Без праці і милостині не заробиш: Не побігаєш — не пообідаєш. Печені голуби не летять до губи
Не даром говориться, що діло майстра боїться	То не даремна слава, що мастака боїться справа. У майстра в руках ремесло не дрімає. Діло майстра величає
Моє діло — сторона	Моя хата скраю — нічого не знаю. Не моє просо, не мої горобці, не буду відганяти. Наше діло півняче: прокукурікали, а там хоч і не розвидняйся. Про мене, хоч вовк траву їж. Не наше діло — попове, не нашого попа — чужого
Тихший води, нижчий трави	Такого й кури загребуть. У такого б і сметана на голові встоялася. Святе та боже, хоч в золоті рамці став
Чия б корова мичала, а твоя б мовчала	Чуже видно під лісом, а свого не видно під носом. Сміялася верша з сака, хоч сама така. Чужі гріхи перед очима, а свої — за плечима. Пильнуй носа свого, а не кожуха мого
Не ликом шитий	Не в тім'ячко битий. Має голову на плечах
Насильно мил не будеш	До милування нема силування. Не допоможуть і чари, коли хто кому не до пари